Справа № 947/29387/24
Провадження № 1-кс/947/12591/24
19.09.2024 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 її захисника - адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Одеса, Одеського району, Одеської області, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, без дітей, офіційно працевлаштованої на посаді фахівця відділу доуніверситетської підготовки НУ «ОМА», раніше не судимої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
І. Суть клопотання
19 вересня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Клопотання обґрунтоване тим, слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42024163010000050 від 12.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Київською окружною прокуратурою міста Одеси.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на непомірний розмір запропонованої прокурором застави. Зазначив, що підозрювана позитивно характеризується, працевлаштована, має хвору матір. Таким чином до підозрюваної можуть бути застосовані домашній арешт або застава в розмірі, що передбачена КПК України до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
2.3. Підозрювана ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
18.09.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.369-2 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що з 04.01.2022 на підставі наказу ректора НУ «ОМА» № 307/вк від 20.12.2021 громадянку ОСОБА_4 призначено фахівцем 1 категорії відділу відділу доуніверситетської підготовки Національного університету «Одеська морська академія».
Відповідно до положення про відділ доуніверситетської підготовки Національного університету «Одеська морська академія» основними завданнями діяльності відділу зокрема є:
-популяризація спеціальностей, за якими Університет веде підготовку фахівців;
-профорієнтація учнівської молоді, формування в неї зацікавленості до морської галузі та вступу до Університету;
-пошук здібної, обдарованої, талановитої молоді та залучення її до навчання в Університеті;
-роз'яснення правил і порядку вступу до Університету;
-створення умов для творчого, інтелектуального самовдосконалення слухачів та його стимулювання;
-підвищення індивідуального рівня здобутої особистої освіти громадян України з метою підготовки до ЗНО та вступу до Університету;
-психологічний тренінг та підготовка до навчання осіб, які бажають навчатися в Університеті;
-організація освітнього процесу із слухачами підготовчих курсів;
-комплектування технічним персоналом приймальної комісії та контроль за його роботою;
-забезпечення приймальної комісії бланками, матеріальними технічними засобами;
-наочно-інформаційне супроводження діяльності приймальної комісії;
-планування, координація та організація діяльності співпрацівників Відділу;
-удосконалення системи, структури, змісту, форм і методів роботи співпрацівників Відділу;
-взаємодія зі структурними підрозділами Університету та іншими організаціями з метою забезпечення виконання завдань діяльності Відділу.
Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_4 , остання зобов'язана, зокрема:
- організаційно забезпечувати та контролювати навчальний процес;
- оформляти облікові, навчально-методичні та інші документи;
- брати участь у розробці проектів та коригуванні керівних, облікових, навчально-методичних та іншіх документів і матеріалів.
- складати проекти наказів ректора та розпоряджень першого проректора у сфері своєї діяльності.
- розробляти пропозиції щодо планування організаційної, навчальної та виховної роботи відділу.
- складати проекти документів організаційної та навчальної роботи;
- зберігати документи згідно до номенклатури справ ВДП;
- здійснювати поточний контролю у сфері своєї діяльності;
- оформлювати слухачів для проходження професійного медичного відбору;
- виконувати завдання та обов?язки, які не пов?язані з посадовими інструкціями, але необхідні для нормального функціонування відділу і Університету в цілому (матеріально-відповідальної особи, відповідального за забезпечення системи управління якістю у відділі тощо);
- виконувати окремі постійні і тимчасові доручення та вказівки начальника відділу, які забезпечують діяльність ВДП або загальноуніверситетських структур і підрозділів;
- вести необхідне листування;
- здійснювати прийом відвідувачів відділу, надавати їм відповідну інформацію особисто, письмово або за телефоном та електронним повідомленням;
- аналізувати стан справ у сфері своєї діяльності та доповідати начальнику відділу;
- знати, розуміти і впроваджувати політику, цілі та зобов'язання Університету в області якості;
- дотримуватись вимог системи управління якістю Університету в організації і проведенні навчального процесу.
В той же час, на території міста Одеси проживає ОСОБА_7 , який підтримує дружні стосунки з ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_7 , вирішивши здійснити вступ до вищого навчального закладу у морській галузі, зважаючи на свій невеликий життєвий досвід та на дружні стосунки із ОСОБА_8 , попросив останнього допомогти йому у вступі до вищого навчального закладу у морській галузі, надавши ОСОБА_8 наявні у нього документи, на що ОСОБА_8 погодився.
В подальшому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше 12.09.2024, фахівець відділу доуніверситетської підготовки Національного університету «Одеська морська академія» ОСОБА_4 , дізналась про законне бажання ОСОБА_7 щодо вступу до вищого навчального закладу у морській галузі, у зв'язку з чим у ОСОБА_4 , яка обізнана з правилами вступу до вищих навчальних закладів України та вимогами до вступників, які виявили бажання щодо вступу до таких закладів, а також з процедурою проведення вступної кампанії, виник злочинний умисел на незаконне збагачення, яка вирішила висловити прохання ОСОБА_8 надати особисто для неї неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за вплив на посадових осіб навчального закладу, які приймають рішення щодо вступу осіб, щодо безперешкодного вступу ОСОБА_7 до вищого навчального закладу у морській галузі та не створення штучних перешкод при вступі ОСОБА_7 до вищого навчального закладу.
Реалізуючи свій злочинний намір на незаконне збагачення, 12.09.2024, приблизно о 12 год 00 хв, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у визначеному нею місці, а саме у своєму робочому кабінеті № 202 що на 2 поверсі будівлі НУ «ОМА», за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8, в ході діалогу з ОСОБА_8 , повідомила останньому , що для вступу до НУ «ОМА», як і до інших вищих навчальних закладів у морській галузі, необхідно мати низку документів, а також роз'яснила процедуру вступу до НУ «ОМА», зазначивши, що для успішного вступу до вищого навчального закладу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 необхідно надати ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США, за вплив на посадових осіб навчального закладу, які приймають рішення щодо вступу осіб, щодо безперешкодного вступу ОСОБА_7 до вищого навчального закладу у морській галузі та не створення штучних перешкод при вступі ОСОБА_7 до вищого навчального закладу, у разі відмови в наданні такої вигоди особисто для ОСОБА_4 . погрожуючи негативними наслідками для ОСОБА_7 у вигляді не вступу останнього до вищих навчальних закладів у морській галузі.
Однак, 12.09.2024 громадянин ОСОБА_8 розуміючи протиправність вимог фахівця відділу доуніверситетської підготовки Національного університету «Одеська морська академія» ОСОБА_4 , звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину та в подальшому діяв під контролем правоохоронних органів, з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_4 .
В подальшому, 15.09.2024, о 14 год 58 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , шляхом надіслання повідомлення у месенджері «WhatsApp», повідомила ОСОБА_8 про те, що у зв'язку із необхідністю проведення співбесіди з ОСОБА_7 , сума раніше висловленої неправомірної вигоди зростає до 1500 (одна тисяча п?ятсот) доларів США.
Надалі, ОСОБА_8 , 16.09.2024, приблизно о 14 год 00 хв, зустрівся із ОСОБА_4 у робочому кабінеті останньої, а саме у кабінеті № 202 що на 2 поверсі будівлі НУ «ОМА», за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8, та в ході діалогу ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_8 про те, що вона може узгодити питання безперешкодного вступу ОСОБА_7 не тільки до НУ «ОМА», а також до Морехідного фахового коледжу ім. О.І.Маринеска НУ «ОМА» та Херсонської державної морської академії, яка на теперішній час дислокується у м. Одесі, додатково роз'яснивши ОСОБА_8 , що різниця у вказаних навчальних закладах полягає лише у вартості закриття сесій, у чому вона також може допомогти, зазначивши при цьому ОСОБА_8 , що документи ОСОБА_7 будуть подані для вступу до Херсонської державної морської академії.
Надалі, ОСОБА_8 , 17.09.2024, в період часу між 10 год 30 хв та 12 год 10 хв, зустрівшись із ОСОБА_4 у робочому кабінеті останньої, а саме у кабінеті № 202 що на 2 поверсі будівлі НУ «ОМА», за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8, де ОСОБА_4 отримавши від ОСОБА_8 попередньо зазначені нею документи ОСОБА_7 здійснила вхід в особистий електронного кабінету вступника ОСОБА_7 та заповнивши відповідну інформацію здійснила подачу заявки для вступу останнього до Херсонської державної морської академії, після чого, того ж дня, приблизно о 12 год 10 хв, отримала від ОСОБА_8 неправомірну вигоду для себе за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а саме, достовірно невстановлених уповноважених осіб, які входять до складу приймальної комісії Херсонської державної морської академії.
Після цього злочинну діяльність ОСОБА_4 припинено працівниками правоохоронних органів.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-Протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
-Протоколом обшуку від 17.09.2024 в кабінеті № 202, що розташований на другому поверсі будівлі Національного університету «Одеська морська академія», за адресою м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8.;
-Постановою про визнання предметів речовим доказом та долучення до матеріалів кримінального провадження;
-Протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;
-Протоколами оглядів речей та документів, вилучених в ході обшуку від 17.09.2024;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369-2 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких корупційних ч.3 ст.369-2 КК України.
Так, у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного корупційного кримінального правопорушення до неї неможливе застосування звільнення від відбування реального покарання, що передбачене ст.75 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Зазначений ризик збільшений тим, що підозрювана не обмежена в умовах воєнного стану щодо виїзду за межі України.
Крім того, ОСОБА_4 не має власної сім'ї та дітей.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, підозрювана особисто знає заявника у кримінальному провадженні.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Підозрювана ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, як вже зазначалось, з метою конспірації підозрюваний для спілкування використовував мобільні додатки, а тому останній може вжити заходи щодо видалення такого листування, перейменування контактів телефонної книги.
3.8. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
ОСОБА_4 має досвід роботи в юридичній сфері, а тому останній обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, та може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо). Крім того, підозрювана наразі не відсторонена від здійснення посади.
Крім того, наразі у кримінальному провадженні заплановано призначення судових експертиз проведення яких буде доручено експертам ОНДІСЕ МЮ України, а тому існує ризик перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом впливу на експертів, враховуючи стійкі зв'язки підозрюваного (в силу досвіду роботи адвокатом в Одеській області) з структурними підрозділами органів державної влади.
3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.10. Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
3.11. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого кримінального злочину в умовах воєнного стану, свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908 400 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: не відлучатися із м. Одеса без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 листопада 2024 року включно.
Визначити розмір застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста), за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваній, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки строком до 10 листопада 2024 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатися із м. Одеса без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1