Ухвала від 25.09.2024 по справі 946/7727/24

Справа № 946/7727/24

Провадження № 1-кс/946/2378/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024162150001247 від 15.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 13.09.2024 близько 15:30 години невідома жінка, вільним шляхом, в умовах воєнного стану, знаходячись у нього в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрала з гаманця 15000 гривень, чим завдала матеріальний збиток на вказану суму.

Так, 17.09.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у присутності понятих в видала для долучення до матеріалів кримінального провадження мобільний телефон марки Infinix Smart 8 модель X6525D в корпусі зеленого кольору об'ємом пам'яті 2/64 GB, imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 S/N: НОМЕР_3 у пластиковому чохлі прозорий, фіскальний чек ТОВ «Сота-Альянс» ПН 340010026587 Магазин за адресою: АДРЕСА_2 на суму 3400 гривень та навушники провідні марки JBL чорного кольору та упаковано в сейф пакет WAR2064955. Під час видачі ОСОБА_5 , зазначила, що вказані речі були придбані 13.09.2024 за викрадені нею грошові у знайомого на ім'я ОСОБА_6 , який мешкає в АДРЕСА_1 .

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що в приміщення магазину Vodafone розташованого за адресою: АДРЕСА_2 звідки 13.09.2024 ОСОБА_5 , було придбано товар установлений технічний прилад з функцією фото-, кінозйомки, відеозапису, у володінні яке знаходиться у адміністратора магазину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому збережено обставини, здійснені у публічно доступному місці, що мають значення для даного кримінального провадження а саме в приміщені вищевказаного магазину, від 13.09.2024 в період часу з 17:00 години до 17:30 години.

На підставі постанови слідчого 23.09.2024 адміністратор магазину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно видав СD-R диск з записом камери відео спостереження в приміщені вищевказаного магазину, від 13.09.2024 в період часу з 17:00 години до 17:30 години.

Слідчий та прокурор про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином, однак в судове засідання не з'явились, в клопотанні зазначили про розгляд справи без їх участі.

ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

В силу ст. 107 КПК технічні засоби фіксування процесу не застосовувалися.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як передбачено п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що вилучені вищевказані предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, та незастосування арешту щодо цього майна може призвести до зникнення, втрати або його пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна - задовольнити.

Накласти на СD-R диск із записом камери відео спостереження від 13.09.2024 року в період часу з 17:00 години до 17:30 години, вилучений на підставі постанови слідчого у адміністратор магазину Vodafone, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення або отримання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
121853204
Наступний документ
121853206
Інформація про рішення:
№ рішення: 121853205
№ справи: 946/7727/24
Дата рішення: 25.09.2024
Дата публікації: 26.09.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.09.2024)
Дата надходження: 24.09.2024
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
АДАМОВ АСЕН СЕМЕНОВИЧ
суддя-доповідач:
АДАМОВ АСЕН СЕМЕНОВИЧ