права №991/9794/24
провадження №1-кс/991/9840/24
Іменем України
«19» вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000325 від 20 липня 2023 року стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. санкт-петербург, громадянки рф, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52023000000000325 від 20 липня 2023 року.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000325 від 20 липня 2023 рокуза підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, яка, за версією слідства, виконувала роль пособника у зловживанні Генеральним директором Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі - ДП «НВО «ПХЗ») службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи Petroleum & Materials LLC (США) під час закупівлі вказаним державним підприємством безшовних труб з легованої сталі для хімічних виробництв, які на території України не вироблялися, що заподіло збитків цьому державному підприємству на суму 28 460 499,70 грн, а також пособника у службовому підробленні директором з маркетингу ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_7 офіційних документів.
Так, відповідно до клопотання, виходячи із встановлених слідством обставин в основному кримінальному провадженні №52018000000000733 від 20 липня 2018 року, ОСОБА_6 в порядку ст.ст. 135, 278 КПК України в межах міжнародної правової допомоги повідомлено про підозру у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень та цього ж дня досудове розслідування у названому кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, після чого 03 липня 2023 року відновлено на підставі ч. 1 ст. 282 КПК України, а 20 липня 2023 року матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 виділено в окреме провадження №52023000000000325 та того ж дня зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.
В подальшому досудове розслідування у даному кримінальному провадженні №52023000000000325 було відновлено 28 липня 2023 року із направленням додаткового запиту в порядку міжнародної правової допомоги щодо вручення підозрюваній, зокрема повісток про її виклик на 05, 08, 10 січня 2024 року, а 31 липня 2024 року досудове розслідування знову зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України. 05 лютого 2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено та, у зв'язку із невчасним виконанням компетентним органом запиту щодо вручення підозрюваній повісток, 15 лютого 2024 року направлено новий запит про міжнародну правову допомогу до Швейцарської Конфедерації (із новими датами явки підозрюваної для проведення слідчих дій, а саме: 01, 05, 08, 12 та 15 серпня 2024 року). Того ж дня, 15 лютого 2024 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України. При цьому, 15 квітня 2024 року на виконання запиту про міжнародну правову допомогу компетентним органом Швейцарської Конфедерації вручено підозрюваній ОСОБА_6 процесуальні документи, зокрема повістку про її виклик на 15 серпня 2024 року о 10:00 до ГУ Національної поліції в Закарпатській області для проведення слідчих дій та вручення процесуальних документів, однак за цим викликом вона не з'явилася, про причини своєї неявки не повідомила, жодної інформації до НАБУ про своє місце перебування не надавала, клопотань, заяв скарг чи пропозицій щодо проведення слідчих та процесуальних дій за її участі від неї не надходило.
Згідно з відомостями Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «АРКАН» щодо питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, впродовж 2024 року особа на ім'я ОСОБА_6 (у різних трансляціях прізвища та імені) в Україну не в'їжджала та останній раз відвідувала України у вересні 2019 року.
Наразі інформація щодо точного місця перебування громадянки рф ОСОБА_6 не відома, у зв'язку з чим повістки про її виклик на 11, 12 та 13 вересня 2024 року опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
При цьому, 15 серпня 2024 року підозрювану ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук та 16 серпня 2024 року досудове розслідування у кримінальному провадження зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Мотивуючи необхідність обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детектив у клопотанні зазначив, що обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Метою обрання підозрюваній запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, детектив визначає забезпечення її належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою обрання запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінальних правопорушень, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків, а застосування до неї більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.
Позиція сторін у судовому засіданні
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково долучив копії: запиту про міжнародну правову допомогу від 14 червня 2014 року з додатком, паспорта громадянки рф ОСОБА_6 та постанови про відновлення досудового розслідування від 19 вересня 2024 року.
Залучений через центр з надання безоплатної правової допомоги для здійснення захисту ОСОБА_6 . адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання детектива, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри та відсутність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення.
Підозрювана ОСОБА_6 про розгляд клопотання повідомлялася шляхом направлення судової повістки на її відомі електронні адреси, однак направлення було скасоване з невідомих причин.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання дослідити, зокрема обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, що, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав і обов'язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України; наявності та достатності доказів на підтвердження факту перебування підозрюваного у міжнародному розшуку; наявності ризиків, які можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов'язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати.
Вирішуючи зазначені питання в межах розгляду клопотання про обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначає про наступне.
Відповідно до наявного в матеріалах клопотання витягу з ЄРДР, 20 липня 2018 року було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000733 стосовно того, що 18 жовтня 2016 року службові особи з числа керівництва ДП «НВО «ПХЗ» здійснили 100% передоплати в сумі 918 000 доларів США (23 668 969,34 грн) за поставку 120 м погонних труб безшовних з легованої сталі діаметром 308 мм за контрактом №400024-16 від 10 жовтня 2016 року підприємству з ознаками фіктивності: Petroleum & Materials LLC, яке не виконало взяті на себе договірні зобов'язання.
В межах цього кримінального провадження письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, складено детективом 14 червня 2023 року за погодженням з прокурором та вручено їй відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України в порядку міжнародної правової допомоги. Зокрема, як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, детектив НАБУ ОСОБА_8 за погодженням з прокурором САП ОСОБА_9 звернувся до компетентних органів Швейцарської Конфедерації із запитом про міжнародну правову допомогу від 14 червня 2023 року №10-145/18182 з проханням виконання на території Швейцарської Конфедерації процесуальних дій щодо вручення повідомлення про підозру з пам'яткою про процесуальні права та обов'язки і повісток про виклик ОСОБА_6 та повідомленням інформації стосовно неї, отриманої в межах міжнародної правової допомоги, зокрема стосовно того, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також зазначено її номер телефону і електронну пошту (т. 3 а.с. 174-178). До цього запиту долучено заповнений бланк із посиланням на документи, які підлягають врученню ОСОБА_6 , зокрема екземпляри: повідомлення про підозру, викликів на допит від 31 жовтня 2023 року, 01 листопада 2023 року французькою і українською мовами, та вказівкою про результат: «Вручено: /20 вересня 2023 року» (т. 3 а.с. 179).
Дослідивши процедуру вручення органом досудового розслідування повідомлення про підозру, слідчий суддя враховує повідомлену прокурором інформацію стосовно того, що ОСОБА_6 є громадянкою рф, на території України не проживала, востаннє відвідувала Україну у вересні 2019 року, проживає на території Швейцарської Конфедерації, де їй в порядку міжнародної правової вручено повідомлення про підозру, тож вважає, що детективами виконанні усі необхідні дії, що передбачені діючим процесуальним законодавством, за результатами яких особа могла (повинна була) дізнатися як про факт зміни свого статусу, так і про зміст повідомленої підозри. Отже, ОСОБА_6 набула статус підозрюваної в розумінні ст. 42 КПК України з 20 вересня 2023 року і стосовно неї може розглядатися питання про обрання запобіжного заходу.
При цьому, слід зазначити, що матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у пособництві у зловживанні становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам, а також у пособництві в складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів були виділені з кримінального провадження №52018000000000733 від 20 липня 2018 року в окреме провадження №52023000000000325 постановою прокурора від 20 липня 2023 року.
Щодо обґрунтованості підозри
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред'явлена ОСОБА_6 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК України однією з обов'язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, об'єктивно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 зазначених вище кримінальних правопорушень, слідчим суддею досліджені наявні матеріали та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз'яснені в судовому засіданні.
Так, з аналізу доводів, викладених в клопотанні та долучених до нього матеріалів, в межах зазначеного кримінального провадження досудовим розслідуванням встановлено, що у 2014-2016 роках громадянка р.ф. ОСОБА_6 , працюючи на посаді менеджера із зв'язків у банківських установах Liechtensteinische Landesbank AG та у J. Safra Sarasin AG, обслуговувала банківські рахунки дружини Генерального директора ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_10 та допомагала його близьким особам реєструвати іноземні компанії, таким чином, користувалася високим рівнем довіри ОСОБА_10 . За версією слідства, у квітні-березні 2016 року під час одного з закордонних відряджень до Республіки Австрія та Швейцарської Конфедерації ОСОБА_10 , маючи умисел на зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, зустрівся з ОСОБА_11 та поінформував її про плани закупівлі ДП «НВО «ПХЗ» безшовних труб з легованої сталі для хімічних виробництв, які на території України не вироблялися, запропонувавши їй підшукати компанію-посередника, яка упродовж подальших 5 років буде закуповувати такі труби від виробника та постачати їх ДП «НВО «ПХЗ». При цьому, ОСОБА_10 роз'яснив, що прибуток цієї штучно залученої компанії-посередника у вигляді різниці у вартості придбання нею труб від виробника та вартості їх продажу ДП «НВО «ПХЗ» буде розподілений між ними. Допомагати ОСОБА_6 у комунікації з ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_10 визначив директора з маркетингу ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_12 , яку також поінформував про план злочину. ОСОБА_6 на пропозицію ОСОБА_10 погодилася, поінформувала про розроблений план заволодіння коштами українського державного підприємства свого знайомого громадянина США ОСОБА_14 та запропонувала використовувати належну йому компанію Petroleum & Materials LLC як посередника при постачанні безшовних труб з легованої сталі. Так, з квітня 2016 року по лютий 2017 року ОСОБА_6 , діючи відповідно до вказівок ОСОБА_10 , виконуючи роль пособника у зловживанні ним службовим становищем, до фактичного затвердження у ДН «НВО «ПХЗ» фізико-хімічних параметрів безшовних труб з легованої сталі та до направлення будь-яких запитів потенційним постачальникам, використовуючи свої зв'язки та знайомства на території інших країн, сприяла ОСОБА_10 у пошуку іноземної компанії - Petroleum & Materials LLC (США) та у подальшій комунікації, обміну документами та кореспонденцією, між службовими особами ДП «НВО «ПХЗ» та директором Petroleum & Materials LLC ОСОБА_14 , у тому числі, передаючи останньому одержану від ОСОБА_10 інформацію щодо локацій виробництва труб, їх орієнтовної ринкової вартості, умов поставки, переадресовуючи ОСОБА_14 всю необхідну технічну, фінансову та господарську документацію, пов'язану з пошуком та постачанням безшовних труб з легованої сталі як до укладання контакту, так і після, згідно з вказівками ОСОБА_10 , з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи - Petroleum & Materials LLC, яку пізніше, за сприяння ОСОБА_6 , з використанням підроблених документів від імені компанії Petroleum & Materials LLC та інших іноземних компаній, було визначено переможцем у конкурсних торгах на поставку безшовних труб з легованої сталі для ДП «НВО «ПХЗ». В подальшому ОСОБА_6 виготовила печатку від імені Petroleum & Materials LLC та забезпечила підписання між цією компанією та ДП «НВО «ПХЗ» контрактів №400023-16 від 10 червня 2016 року (рамковий контракт) та №400024-16 від 10 червня 2016 (на поставку безшовних труб з легованої сталі для хімічних виробництв діаметром 308 мм на суму 918 000 доларів СІІІА), за яким здійснено 100% передоплату за товари, які поставлені не були, а передоплата не повернута. Таким чином, за твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_6 систематично створювала засоби та знаряддя для вчинення злочину, активно сприяючи іншим співучасникам у його вчиненні, внаслідок чого, ДП «НВО «ПХЗ» зазнало збитків у вигляді створення безнадійної дебіторської заборгованості через невиконання Petroleum & Materials LLC умов контракту, а також витрат на ведення претензійно-позовної роботи, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави у вигляді заподіяних збитків державному підприємству на суму 28 460 499,70 грн. Крім того, у січні-лютому 2017 року, бажаючи приховати від правоохоронних органів факти зловживання ОСОБА_10 та ОСОБА_7 службовим становищем, яким вона сприяла у вчиненні злочину, а також подальшу втрату ДП «НВО «ПХЗ» коштів, ОСОБА_6 вчинила пособництво у службовому підробленні директором з маркетингу ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_7 офіційних документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а саме: листа від імені компанії Petroleum & Materials LLC від 24 січня 2017 року відповідно до змісту якого компанія нібито зіткнулася із значними затримками у поставці труб з причини їх технологічного виробництва, що складає 90 календарних днів через зміну керівництва Державного департаменту та Федеральної служби США з митниці та охорони кордонів, у зв'язку з чим відбувся повторний розгляд дозвільних документів. У проекті цього листа також зазначено, що труби з легованої сталі діаметром 308 мм нібито виготовлені, знаходяться на зберіганні у порту Х'юстон (США) та будуть поставлені ДП «НВО «ПХЗ» після подолання всіх адміністративних формальностей, що не відповідає дійсності.
Дослідивши обставини вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень та можливу роль ОСОБА_6 у них, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах (в тому числі протоколі допиту ОСОБА_15 від 26 лютого 2019 року - т. 2 а.с. 70-74, протоколі огляду інформації про зміст вхідних та вихідних повідомлень ОСОБА_15 від 16 вересня 2020 року - т. 2 .с. 126-188, т.3, а.с.62-88, 162-166 (висновок експерта) та іншими матеріалами кримінального провадження), слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрювану зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про обрання запобіжного заходу відносно неї, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, в межах даного кримінального провадження.
Щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук
Зі змісту ч. 6 ст. 193 КПК України, під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати, зокрема чи оголошена особа, стосовно якої вирішується таке питання, у міжнародний розшук. При цьому, слідчий суддя не вправі вимагати доведення факту здійснення розшукових заходів чи вчинення будь-яких інших додаткових дій, оскільки кримінальне процесуальне законодавство не визначає такої вимоги.
Постановою старшого детектива від 15 серпня 2024 року ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук (т. 1 а.с. 125-128).
Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у обліках Інтерполу, але визначає необхідність оголошення такого розшуку, що в даному випадку і було здійснено детективом шляхом прийняття постанови про оголошення підозрюваної ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
Щодо ризиків кримінального провадження
Вирішуючи питання про наявність ризиків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що усфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов'язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високого ступеню ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Обов'язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_6 , детектив у клопотанні та прокурор в судовому засіданні посилалися на існування ризиків того, що вона може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Зазначаючи у клопотанні про існування цього ризику, сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_6 вже переховується від органу досудового розслідування, адже оголошення її у розшук стало закономірним результатом неналежної процесуальної поведінки, неявки до органу досудового розслідування за викликами. Так, впродовж 2024 ОСОБА_6 неодноразово викликалася до органу досудового розслідування для вручення їй процесуальних документів та допиту як підозрюваної, однак жодного разу до НАБУ не з'являвся та про причини своєї неявки не повідомляла, незважаючи на те, що детективами НАБУ були створені максимально сприятливі умови для її прибуття для проведення слідчих дій до адміністративної будівлі біля кордону України з країнами ЄЄ та віддаленість від зони бойових дій (ГУ Національної поліції в Закарпатській області). При цьому, на переконання сторони обвинувачення, факт тривалого проживання ОСОБА_6 за кордоном, наявність широкого кола зв'язків, а також її активна залученість до різноманітних фінансових операцій, зокрема незаконного характеру, вказують на наявність достатніх фінансових ресурсів для тривалого перебування за кордоном і, як наслідок, переховування від органу досудового розслідування та суду. Наразі точне місцезнаходження ОСОБА_6 на території Швейцарської Конфедерації, країнах Євросоюзу або за місцем належності її громадянства - на території країни-агресора рф, не відоме. Водночас, за твердженням сторони обвинувачення, наявність російського громадянства у підозрюваної дає їй можливість тривалий час переховуватися на території рф без побоювання бути затриманою та виданою на підставі міжнародно-правових угоди, переважну частину яких рф денонсовано. Отже, у України та інших країн-членів Ради Європи наразі відсутні будь-які дипломатичні та правові механізми для реалізації інституту видачі правопорушників, перейняття кримінального провадження країною громадянства підозрюваною або ж шляхом направлення та виконання запитів про міжнародну правову допомогу, у випадку перебування ОСОБА_6 на території рф.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, санкції яких передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, відповідно.
Втім, аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик переховування підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня.
Вирішуючи питання щодо можливого переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слідчий суддя враховує судову практику, в тому числі вищої судової інстанції України, яка під ухиленням від слідства або суду визначає будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. При з'ясуванні того, які дії особи мають визначатись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду треба врахувати, крім усього іншого, процесуальний статус особи, яка вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку.
Слідчий суддя в повному обсязі погоджується із вказаним вище визначенням такої дії, як ухилення та вважає, що факт ухилення від слідства буде і тоді, коли особа перебуває поза межами території України і не з'являється на виклик органу слідства без поважних причин та створює видимість наявності об'єктивних причин неможливості такої явки та/або висуває певні умови.
Як вбачається з матеріалів клопотання, під час досудового розслідування виконано всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії для встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 та проведення з її участю слідчих дій, однак ОСОБА_6 ухиляється від слідства.
Так, ОСОБА_6 неодноразово викликалася до органу досудового розслідування. Зокрема, 14 червня 2023 року НАБУ направлено запит про міжнародну правову допомогу №10-145/18182 до компетентних органів Швейцарської Конфедерації з проханням вручення разом з повідомленням про підозру також і повісток про виклик ОСОБА_6 до НАБУ на 31 жовтня 2023 року та 01 листопада 2023 року. До вказаного запиту додано заповнений бланк із вказівкою про результат: «Вручено: /20 вересня 2023 року» (т. 3 а.с. 174-179).
Відповідно до клопотання, 28 липня 2023 року НАБУ знову направлено запит про міжнародну правову допомогу №10-145/23106 щодо вручення підозрюваній процесуальних документів, серед яких повістки про її виклик (на 05, 08, 10 січня 2024 року до приміщення ГУ Національної поліції в Закарпатській області), які, за даними відповідного бланку французькою мовою з перекладом на українську мову, вручено ОСОБА_6 08 січня 2024 року, про що свідчить її особистий підпис (т. 1 а.с. 112-114). При цьому, в судовому засіданні прокурор повідомив, що форма такого бланку є стандартизованою, чим пояснюється певна невідповідність його назви - «повідомлення про судове рішення» фактично врученим документам.
Водночас, у зв'язку із невчасним виконанням компетентним органом запиту щодо вручення підозрюваній ОСОБА_6 повісток про виклик, 15 лютого 2024 року НАБУ направлено до Швейцарської Конфедерації новий запит про міжнародну правову допомогу за №10-287/4637 із новими датами явки підозрюваної для проведення слідчих дій, а саме: 01, 05, 08, 12 та 15 серпня 2024 року. На виконання вказаного запиту компетентним органом Швейцарської Конфедерації ОСОБА_6 15 квітня 2024 року вручено процесуальні документи, зокрема повістку про виклик на 15 серпня 2024 о 10:00 до ГУ Національної поліції в Закарпатській області, про що свідчить підпис отримувача на відповідному бланку французькою мовою з перекладом на українську мову та власне на корінці такої повістки (т. 1 а.с. 115-118).
Однак, як вбачається з листа підполковника поліції ОСОБА_16 від 15 серпня 2024 року №18-2024, 15 серпня 2024 року ОСОБА_6 до ГУНП в Закарпатській області не прибула, будь-яких документів особисто чи через захисників/законних представників про неможливість прибуття на виклик, перенесення дати виклику та документів, що підтверджують поважність причин неявки, до слідчого управління не надходило (т. 1 а.с. 122).
Отже, свого процесуального обов'язку ОСОБА_6 не виконала.
При цьому, як повідомив прокурор та вбачається з даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «АРКАН» щодо питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, впродовж 2024 року особа на ім'я ОСОБА_6 (у різних трансляціях прізвища та імені) в Україну не в'їжджала та останній раз відвідувала України у вересні 2019 року (т. 1 а.с. 119-120). Наразі інформація щодо точного місця перебування громадянки рф ОСОБА_6 органу досудового розслідування не відома, як повідомив в судовому засіданні захисник, жодного контатку з нею він не має, у зв'язку з чим повістки про виклик ОСОБА_6 на 11, 12 та 13 вересня 2024 року опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (т. 1 а.с. 129-138).
Отже, враховуючи зазначене вище, слідчий суддя констатує, що підозрюваній ОСОБА_6 на даний час достеменно відомо про існування стосовно неї кримінального провадження, яке розслідується детективами НАБУ, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами.
За таких обставин, з урахуванням покарання, що передбачене законом за вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_6 , та, оцінюючи його у сукупності з іншими обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, зокрема щодо обізнаності останньої про наявність стосовно неї кримінального провадження, повідомлення про підозру та про його зміст, слідчий суддя зміг переконатися в усвідомленій та поінформованій відмові підозрюваної від участі в слідчих діях на території України.
Підсумовуючи, наявність у підозрюваної громадянства рф та можливості тривалого перебування за кордоном, поінформованість про інтерес слідства до її особи свідчить про наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду з метою саме ухилення від кримінальної відповідальності.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, детектив просив враховувати, що факт тривалого проживання ОСОБА_6 за кордоном, наявність широкого кола зв'язків, а також її активна залученість до різноманітних фінансових операцій, зокрема незаконного характеру, вказують на наявність достатніх фінансових ресурсів та стійких зв'язків, котрі можуть бути нею використані для впливу на свідків, які проживають на території країн ЄЄ (зокрема ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , котрі проживають на території Французької Республіки) та Сполучених Штатів Америки ( ОСОБА_23 ). Наведені обставини, на переконання сторони обвинувачення, дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана має стійкі ділові та дружні зв'язки, з метою уникнення кримінальної відповідальності аналогічним чином сама або за допомогою інших осіб, зокрема ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , матиме змогу впливати на свідків, які наразі перебувають поза юрисдикцією органів державної влади України.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин та, з урахуванням повідомлених стороною обвинувачення відомостей, слідчий суддя вважає доведеним існування заявленого ризику щодо можливого впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.
Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу
Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання вона досягла 50-річного віку, є громадянкою рф. Інших відомостей стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , як то її стану здоров'я, наявності у неї родини й утриманців, її репутації, майнового стану, наявності судимостей, повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо слідчому судді надано не було. Водночас, слідчий суддя враховує обсяг наявних доказів про можливе вчинення ОСОБА_6 інкримінованих їй кримінальних правопорушень і тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватою, а також встановлення заявлених органом досудового розслідування ризиків, що є достатнім для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на даному етапі не перевіряє питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, оскільки, відповідно до ст. 194 КПК України, такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя перевіряє наявність тільки підстав, встановлених у ст. 177 КПК України. До того ж, КПК України визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.
Підсумовуючи, на думку слідчого судді, на цій стадії досудового розслідування, сторона обвинувачення була більш переконливою у доведені своєї позиції, у зв'язку з чим, клопотання детектива підлягає задоволенню.
Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 183, 193, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання детектива ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути з його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_22