25 вересня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 вересня 2024 року, -
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою, клопотання прокурора - задоволено.
Продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 терміном до 17 листопада 2024 року.
Одночасно для забезпечення належного виконання обов'язків, вказаних в КПК України, визначено ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави у межах 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 999240 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
ЄУНСС № 716/1995/24 Головуючий суддя І інстанції: ОСОБА_7
Провадження №11-кп/822/358/24 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст. 199, 331 КПК України
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_6 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Заставнівський районний суд Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Доводи апеляційної скарги.
Адвокат ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі вважає ухвалу районного суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 такою, що постановлена із порушенням норм процесуального права, без з'ясуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, висновки судді, викладені в ухвалі, не відповідають обставинам кримінального провадження.
Застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_6 найсуворіший вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставним, а тому вважає його застосування невиправданим та недоцільним.
Стверджує, що жодний із ризиків, наведених в ухвалі судці, не існує.
Попередня поведінка обвинуваченого є бездоганна, він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, одружений, раніше не судимий, має малолітню дитину ОСОБА_8 2023 р.н. та є опікуном над малолітньою дитиною сиротою ОСОБА_9 2022 р.н.. Крім того до вчинення ДТП проходив службу в ЗСУ та неодноразово був відзначений командуванням грамотами та знаком «ЗА СЛУЖБУ ДЕРЖАВІ», а також грамотою Заставнівської РДА, позитивно характеризується по місцю проживання.
Крім того, з урахуванням спрямованості реформ кримінального судочинства на гуманізацію та підвищення гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом, враховуючи, що ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні необережного злочину, позитивна характеристика по місцю проживання, приймаючи до уваги його молодий вік, повне визнання вини та щире каяття у скоєному, вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_6 є всі підстави застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, який відповідатиме обставинам справи та його особі.
Попри це, вважає, що суддя визначаючи розмір застави у 330 прожиткових мінімум не вказав, що послужило виключенням призначення зазначеного розміру застави, так як згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається за тяжкий злочин від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Просив скасувати ухвалу судді Заставнівського районного суду від 19.09.2024 року про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов'язаний з триманням піл вартою.
Мотиви суду.
Перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , перевіривши наявні матеріали, обговоривши вимоги апелянта, колегія суддів приходить до наступного.
Вказаний запобіжний захід продовжений ОСОБА_6 на стадії судового провадження під час підготовчого судового засідання в порядку ст.ст. 314, 315 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Апеляційною інстанцією встановлено, що рішення про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, суддею прийнято на стадії підготовчого судового засідання (ст. 315 КПК України), яка в цілому відноситься вже до стадії судового провадження та підлягає апеляційному оскарженню і враховуючи вимоги ст. 9 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість прийняття та розгляду цієї апеляційної скарги, з огляду на практику ЕСПЛ та ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, оскільки мова йде про право на свободу та особисту недоторканість в розрізі ст. 5 Конвенції.
У відповідності до ч.3 ст. 315 КПК України, за наявності клопотань, суд під час підготовчого судового засідання має право розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд повинен з'ясувати доцільність обрання такого запобіжного заходу, що у свою чергу повинно відповідати ризикам та обставинам, передбаченим статтями 177 - 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону у повній мірі.
Стороною обвинувачення було дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні в матеріалах кримінального провадження докази свідчать про об'єктивний зв'язок обвинуваченого ОСОБА_6 із вчиненням інкримінованого йому діяння та обґрунтованістю пред'явленого обвинувачення, яке скеровано для розгляду до суду.
Встановлено, що до Заставнівського районного суду надійшло кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України.
19 вересня 2024 року у підготовчому судовому засіданні, суд вирішив клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано прийшов до висновків про існування ризиків можливої протиправної поведінки останнього.
Станом на даний час судовий розгляд по суті даного кримінального провадження ще не розпочинався, тобто учасники провадження не давали свідчень та не допитувались, також суд враховує тяжкість покарання, що обвинуваченому ОСОБА_6 , у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, загрожує покарання від 3 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 8 років.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується з позицією суду і вважає доводи апеляційної скарги адвоката в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 такими, що не спростовують висновків судді.
Посилання стороною захисту на характеризуючи дані ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, - не нівелюють доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у сукупності з обставинами кримінального провадження та даними про особу обвинуваченого.
Доводи адвоката в інтересах свого підзахисного про зміну запобіжного заходу на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки більш м'який запобіжний захід у даному випадку не буде співмірним доведеним ризикам та інкримінованого обвинуваченому злочину.
Твердження апелянта про те, що висновки суду першої інстанції, які викладені судом у рішенні, не відповідають обставинам справи, і що наведений прокурором у клопотанні ризики є надуманими, не беруться колегією до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеним і наданими матеріалами провадження, які відповідно до ст. 422-1 КПК України були предметом дослідження апеляційного суду.
При цьому судова колегія звертає увагу на те, що ризиком, у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Тобто, доведеність ризиків не передбачає фактичне вчинення конкретних дій особою, спрямованих на створення перешкод у кримінальному провадженні, оскільки оцінці підлягає наявність вірогідності вчинення таких дій.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими. Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції та вважає, що саме тримання під вартою спроможне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Такий висновок суду першої інстанції узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який посилаючись на практику застосування ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого Королівства» констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Проте, безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.
При цьому слід зазначити, що судом також визначений розмір застави, яка є альтернативним запобіжним заходом і буде з одного боку утримувати обвинуваченого ОСОБА_6 від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо розміру визначеної застави, яка є необґрунтованою та високою для обвинуваченого, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява №12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на п.3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
При визначенні обвинуваченому ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд виходив з обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується останній та спричинених наслідків, при цьому врахувавши його матеріальний та сімейний стан, а також ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Більше того, колегія суддів звертає також увагу і на те, що ч.2 ст. 422-1 КПК України, передбачає вичерпний перелік документів, які можуть бути витребувані суддею-доповідачем з суду першої інстанції у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості дати оцінку всім доводам апелянта наведеним в апеляційній скарзі, оскільки обмежений переліком документів з кримінального провадження.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги сторони захисту, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому її слід залишити без задоволення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 315, 331, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 вересня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 листопада 2024 року, - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3