Справа № 529/1766/23 Номер провадження 22-ц/814/2201/24Головуючий у 1-й інстанції Петренко Л.Є. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
24 вересня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,
секретаря Чемерис А.К.,
за участі адвоката Алєксєєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 12 березня 2023 року за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про визнання недійсним поліса обов'язкового страхування,-
У грудні 2023 року ТОВ «Страхова група «Оберіг» звернулося до суду із вказаним позовом. Вказувало, що між ТОВ «Страхова група «Оберіг» та ОСОБА_1 12 квітня 2023 року укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобіб, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 . Позивачем виявлено, що на момент укладення полісу транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 не мав діючого протоколу ОТК, востаннє проходив ОТК ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, під час укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо транспортного «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 відповідач надав неправдиві відомості щодо наявності та строку дії протоколу ОТК, у зв'язку з чим поліс було укладено внаслідок введення відповідачем в оману позивача щодо істотних умов договору, з порушенням вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". У зв'язку з наведеним просив визнати поліс ЕР-214100984 недійсним з моменту його укладення.
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 12 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким позов задовольнити. Зазначає, що відповідач ввів в оману страховика щодо суттєвої умови договору, що зумовлює виникнення підстав для визнання правочину недійсним.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з підстав, передбачених п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Страхова група «Оберіг» та ОСОБА_1 12 квітня 2023 року укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-214100984, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 . Строк дії даного полісу з 00 годин 00 хвилин 17 квітня 2023 року по 16 квітня 2024 року включно. В розділі «Особливі умови використання забезпечення транспортного засобу» зазначено, що транспортний засіб підлягає обов'язковому технічному контролю 16 квітня 2024 року.
Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС від 05 грудня 2023 року транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 за конструкцією вантажний, вантажопідйомність 3,990 т та відповідно до ч.7 ст.35 Закону «Про дорожній рух» підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю з періодичністю щороку, востаннє проходив ОТК 01 грудня 2020 року. Станом на 06 листопада 2023 року вищезазначений транспортний засіб не мав діючого протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що уклавши договір обов'язкового страхування, страховик був зобов'язаний перевірити, чи повинен транспортний засіб відповідача проходити обов'язковий технічний контроль за час дії Полісу, а тому позивачем не доведено обставин, які мали підтвердити той факт, що відповідачем при укладанні страхового договору діяв умисно та повідомив недостовірну інформацію стосовно предмету страхування.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду.
Згідно зі статтями 29, 37 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно із цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Однією з підстав для заборони експлуатації транспортних засобів передбачена заборона експлуатації транспортних засобів, які підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його.
Пунктом 14.2 статті 14 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Згідно з пунктами 17.1, 17.3 статті 17 цього ж Закону страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішні договори страхування, міжнародні договори страхування, міжнародні договори «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України. Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух». При укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику. Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до Закону України «Про дорожній рух», укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов'язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух».
Статтею 989 ЦК України визначені обов'язки страхувальника, серед яких, передбачено, що страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику.
Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230-233 ЦК України суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів, зокрема, обману і наявності їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.
Під обманом слід розуміти умисне введення в оману іншої сторони правочину, яка його вчинила, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, у якій описуються властивості речі). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін. Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Тобто, обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. При чому це робиться навмисно, з метою, аби правочин був вчинений. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особа введена в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі статті 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Отже позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особа введена в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.
Введення страховика в оману страхувальником під час укладення полісу ЕР-214100984 мало місце шляхом умисного надання неправдивих відомостей про наявність дійсного протоколу обов'язкового технічного контролю забезпеченого транспортного засобу з датою наступного ОТК 16 квітня 2024 року, у зв'язку з чим поліс було укладено з порушенням вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при укладенні полісу ввів в оману позивача щодо істотних умов договору страхування, у зв'язку з чим поліс було укладено з порушенням вимог Закону, а тому він підлягає визнанню недійсним.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про визнання полісу недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви та апеляційної скарги позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 6 710 грн. (2 684 + 4 026). Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення апеляційної скарги, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у зазначеному розмірі.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1 п.п. 3, 4, 381, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» задовольнити.
Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 12 березня 2023 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про визнання недійсним поліса обов'язкового страхування - задовольнити.
Визнати недійсним з моменту його укладення поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-214100984, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 (vin-codeWDB6740131K153102).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» 6 710 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця
Судді: Л. І. Пилипчук
О. В. Чумак