Провадження № 33/803/2311/24 Справа № 243/2801/24 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.
25 вересня 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Кулініч Ю.А., за участю захисника Нікітіна В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Нікітіна В.В. на постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Згідно постанови, 31.03.2024 о 21 годині 01 хвилин в м. Слов'янськ, Краматорського району, Донецької області, по вул. Торгова,13/1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу алкотестеру «Драгер» 6820 на місці зупинки під відеозапис. Тест № 382, від керування відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Нікітін В.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки вперше з апеляційною скаргою він звернувся у встановлений законом строк, однак апеляційна скарга була повернута через недолучення до неї договору про надання правової допомоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що всупереч вимогам чинного законодавства розгляд справи відбувся незаконно, а матеріали справи та складений протокол містять у собі численні порушення. Суд неправомірно зазначив у постанові, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату розгляду справи, що не відповідає дійсності. Також судом безпідставно не взято до уваги його заяву про відкладення слухання справи та розглянуто справу без участі захисника. Вважає, що судом допущено спрощений підхід при розгляді справи, не з'ясовано всіх обставин справи та не надано належної оцінки зібраним у справі доказам. Вказує на відсутність законних підстав для зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , у зв'язку з чим, всі наступні вимоги працівників поліції останній не мав виконувати, а всі складені процесуальні документи не можуть вважатись належними та допустимими доказами його вини. Звертає увагу на неповне роз'яснення працівниками поліції ОСОБА_1 його прав та обов'язків. Зауважує, що з долученого до протоколу відеозапису у ОСОБА_1 не вбачається ознак алкогольного сп'яніння. Наголошує на відсутності у матеріалах справи доказів, на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вказує, що працівники поліції не відсторонювали ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. В протоколі та матеріалах справи відсутні будь-які дані (назва, модель, серія) засобу відео фіксації. Звертає увагу на не встановлення належним чином особи, яка притягається до відповідальності.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді має бути поновлений, а апеляційна скарга залишена без задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
За змістом п.2.9 «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 892823 від 31.03.2024 року, згідно якого водій ОСОБА_1 31.03.2024 о 21 год. 01 хв. в м. Слов'янськ по вул. Торгова,13/1, керував транспортним засобом Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу алкотестеру «Драгер» 6820 на місці зупинки під відеозапис. Тест № 382, від керування відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: хитка хода, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, характерний запах алкоголю з порожнини рота. Результат огляду на стан сп'яніння - 1,61 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його особистим підписом.
Роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою «Alcotest 6820 Drager», прилад № ARHJ-0294 тест № 382 від 31.03. 2024 року з якої вбачається, що 31 березня 2024 року о 21:11 годині протестовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено 1,61 ‰. Роздруківка містить підпис ОСОБА_1 .
Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт зупинення автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, факт підтвердження ОСОБА_1 вживання напередодні алкоголю, здійснення огляду на стан сп'яніння за допомогою Alcotest Drager, зафіксовано результат 1,03 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився.
Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.
Протокол підписаний ОСОБА_1 , який будь-яких зауважень у протоколі не зазначив. Підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, тому доводи апеляційної скарги в цій частині на увагу не заслуговують.
Доводи апеляційної скарги про відсутність факту керування та безпідставність зупинки спростовуються матеріалами справи, згідно яких транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинений на підставі п. 10 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , зареєстрований в іншій країні.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на відсутність у ОСОБА_1 зовнішніх ознак сп'яніння, апеляційний суд зазначає, що виявлення таких ознак покладається на працівника поліції та відбувається за оцінкою поліцейського, під час спілкування з водієм та в подальшому може слугувати підставою для пропонування пройти відповідний огляд.
Доводи апеляційної скарги про неналежне роз'яснення ОСОБА_1 його прав спростовуються підписом останнього у протоколі та долученим до матеріалів справи відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 під час роз'яснення йому прав шукав свій гаманець при цьому наголосив, що він все чує та все зрозумів.
Стосовно доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про дату слухання справи апеляційний суд звертає увагу, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
При цьому, з'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 30 січня 2020 року (справа №482/9/17).
Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як слідує з матеріалів справи, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 01 травня 2024року о 09-00 год. у Слов'янському міському суді Донецької області.
ОСОБА_1 скористався своїм правом на захист, уклавши угоду з захисником ОСОБА_2 , який представляв його інтереси у суді та надавав правову допомогу.
13.05.2024 року захисником ОСОБА_2 подано до суду заяву для ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку з чим слухання справи відкладено.
05.06.2024 року захисником подано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відрядженням, без надання доказів на підтвердження причин відкладення.
З огляду на те, що слухання справи вже було відкладено за клопотанням захисника, та з урахуванням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції були всі законні підстави розглянути справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, на підставі наявних матеріалів, оскільки безпідставне умисне затягування справи порушує завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП).
Апеляційний суд звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було у встановленому законом порядку відсторонено ОСОБА_1 від керування, не можуть бути взяті до уваги, оскільки це не впливає на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді.
Посилання в апеляційній скарзі на неналежне встановлення особи ОСОБА_1 на увагу не заслуговують, оскільки особа ОСОБА_1 встановлена за допомогою застосунку «ДІЯ» та перевірена за базою даних.
Доводи про відсутність в матеріалах справи відомостей про те, чи притягувався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за аналогічні порушення не можуть бути взяті до уваги, оскільки дане питання з'ясовується під час перевірки водія за базою даних.
Надані суду докази в їх сукупності є належними та достатніми доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та, на думку апеляційного суду, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити захиснику Нікітіну В.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді.
Апеляційну скаргу захисника Нікітіна В.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2024 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя