Справа № 456/2346/24
Провадження № 2-а/456/39/2024
іменем України
29 серпня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Саса С. С.
при секретарі Кулешник С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, третя особа інспектор Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Цендровський Іван Михайлович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1947873 від 19.04.2024 року винесену інспектором Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Цендровським І.М. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.127 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що постановою серії ЕНА № 1949873 від 19.04.2024 року, винесеною інспектором Стрийського районного управління поліції у Львівській області Цендровським І.М., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. на підставі ч. 3 ст.127 КУпАП за порушення п.4.4. ПДР України, мотивуючи це тим, що 13.12.2020 року о 20:30 годині в с. Нежухів, вул. Грушевського, Стрийського району перебуваючи в стані алкогольного сп'ягніння знаходився на проїзній частині дороги без освітлюваного жилета. Оспорювана постанова є необґрунтованою виходячи з наступного. Постанова серії ЕНА № 1949873 від 19.04.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі винесена на підставі постанови про закриття кримінального провадження № 12020140130000997 від 18.12.2020 р. за ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України через відсутність в діях складу кримінального правопорушення. Диспозиція частини 3 статті 127 КУпАП є відсильною, оскільки містить в собі лише обставину, що обтяжує адміністративне правопорушення (вчинення правопорушення у стані сп'яніння), а для з'ясування змісту правопорушення, відсилає, зокрема, до частини 1 статті 127 КУпАП. Частина 1 статті 127 КУпАП в свою чергу є змішаною та містить у собі як описову диспозицію, яка описує основні ознаки правопорушення (непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються), а також бланкетну диспозицію (невиконання інших правил дорожнього руху), і для повного визначення ознак, така диспозиція відсилає до положень Правил дорожнього руху. Зі змісту оспорюваної постанови вбачається, що позивачу у вину не ставляться обставини непокори останнього як пішохода сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ним проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, здійснені у стані сп'яніння. Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 127 КУпАП підлягають доведенню обставин порушення позивачем у стані сп'яніння певних Правил дорожнього руху. Оспорювана постанова містить посилання на п. 4.4 Правил дорожнього руху, які на переконання працівника поліції порушив позивач. 13.12.2020 року в момент наїзду на позивача автомобіля «Сіtroen» С 4» р.н. НОМЕР_1 , позивач був одягнений в чорну куртку на задній частині якої була світлоповертальна стрічка, що давала можливість своєчасного виявлення пішохода іншими учасниками дорожнього руху. На місці події інспектор ОСОБА_2 не був присутній, відомості, які містяться в оспорюваній постанові взяті з матеріалів кримінального провадження № 12020140130000997. Однак у вказаних матеріалах відсутні відеозаписи з місця події, інші докази. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду від 24.12.2020 року у справі № 456/5320/20, слідчому надано доступ до одягу пішохода Крайника, у котрому той був одягнутий під час здійснення на нього наїзду, і який знаходився у приміщенні КНП «Стрийська центральна районна лікарня». Однак згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.01.2021 року, такий одяг вилучити не вдалося у зв'язку із його відсутністю у приміщенні КНП. Отже, одяг пішохода, у котрому позивач був під час здійснення на нього наїзду та містив на собі певні сліди, у встановленому порядку оглянутий та вилучений не був, речовими доказами не визнавався. Таким чином інспектор поліції дійшов помилкового висновку про відсутність на одязі позивача світлоповертальних елементів.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача Стрийського РП ГУ НП у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Третя особа поліцейський Стрийського РП ГУ НП у Львівській області Цендровський І.М. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.4 ст.229 КАС України.
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1947873 від 19.04.2024, винесеної інспектором Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Цендровським Іваном Михайловичем вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень.
Із постанови вбачається, що 13.12.2020 року о 20:30 годині в с. Нежухів, вул. Грушевського, Стрийського району ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'ягніння, знаходився на проїзній частині дороги без освітлюваного жилета, чим порушив пункт правил 4.4 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.127 КУпАП.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зокрема, судом береться до уваги п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, згідно якого зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 238 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Позивач звертаючись до суду з позовом вказує, що він 13.12.2020 року о 20:30 годині в с. Нежухів, вул. Грушевського, Стрийського району не порушував п. 4.4 ПДР України.
Будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КУпАП, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, поліцейським Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 суду не надано.
Така правова оцінка щодо належності доказів у справі висловлена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 р. у справі № 337/3389/16-а та від 15.11.2018 року у справі № 524/7184/16-а.
Також, з урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі, постанові фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.
Отже, відповідачем не представлено суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не надано жодних документів (матеріалів), які стали підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, та які, в свою чергу, стверджували про вчинення позивачем вищеописаного адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.127 КУпАП, не з'ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 280 КУпАП та не спростовано позицію позивача, а також судом не отримано доказів, які б свідчили про правомірність винесення рішення відповідачем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КУпАП є безпідставним, а тому постанова у справі про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1947873 від 19.04.2024 є протиправною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 242 - 246 КАС України, суд
вирішив:
Позов задоволити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1947873 від 19.04.2024 року винесену інспектором Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Цендровським Іваном Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.127 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя С. С. Сас