Справа № 442/6970/24
Провадження №3/442/2005/2024
Іменем України
20 вересня 2024 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП, -
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАД №557015 від 19.08.2024 про те, що він 10.08.2024 близько 17:00 год. перебуваючи в с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області, по вул. Шкільній, вчинив словесний конфлікт, в ході якого виражався нецензурними словами в сторону гр. ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Правопорушник своєї вини не визнав. Його захисник - адвокат Шемеляк М.С. подав клопотання в якому пояснив, що 10 серпня 2024 року ОСОБА_2 прийшов до ОСОБА_1 до дому (кв. АДРЕСА_2 ), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав гримати в двері і кричав нецензурною лайкою, хотів грошей на горілку, після чого ОСОБА_1 вийшов на сходову клітку та попросив ОСОБА_2 заспокоїтись і піти додому, на що останній почав кричати на ОСОБА_1 та виражатись нецензурною лайкою, після чого ОСОБА_2 пішов у невідомому напрямку. ОСОБА_1 жодних хуліганських дій стосовно ОСОБА_2 не вчиняв, а намагався протидіяти діям останнього щодо його п'яної поведінки та порушення громадського порядку. Умислу на порушення громадського порядку у нього не було, а між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 певний час існують неприязні відносини.
В заяві ОСОБА_2 від 11.08.2024 року зазначено, що ОСОБА_1 вчинив з ним словесний конфлікт та обматюкав його, в той же час з його письмових пояснень вбачається, що конфлікт між ними виникнув на грунті непорозумінь з приводу документів на будинок, які нібито ОСОБА_2 вимагав повернути, окрім того, останній вказує, що сам почав конфліктувати з ОСОБА_1 , який штовхнув його, після чого ОСОБА_2 направився до свого дому. Однак, дана заява, а також пояснення ОСОБА_2 не містять даних, які б підтверджували наявність ознак вчинення дрібного хуліганства ОСОБА_1 , за яке ст. 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність..
Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 до суду надано протокол про адміністративне правопорушення та матеріали кримінального провадження. Як встановлено матеріалами справи, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникли особисті неприязні відносини, які закінчились обзиванням один одного нецензурною лайкою.
У правовому висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17кс12), дано юридичну характеристику складу злочину - хуліганство та пояснено відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків. У контексті даної справи у цьому висновку зазначено, що об'єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як його мотив. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння випливає з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.
Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших протиправних дій.
Фактичні обставини справи свідчать, що 10.08.2024 конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на ґрунті особистих неприязних стосунків та тривав незначний проміжок часу.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 256, 252, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 173 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя Хомик А.П.