Дата документу 25.09.2024
Справа № 334/4870/24
Провадження № 1-кп/334/571/24
25 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, маючу середню освіту, незаміжня, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
- 27.03.2023 Личаківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу 17 000 гривень;
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України,
установив:
Обвинувачена ОСОБА_4 01.04.2024 приблизно о 08 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на викрадення офіційного документу з корисливих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, та бажаючи їх настання, переконавшись що за її діями ніхто не спостерігає, знаходячись за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_6 , а саме в приміщенні буд. АДРЕСА_3 , в якості гостя, реалізуючи свій злочинний умисел, таємно, шляхом вільного доступу викрала офіційний документ, а саме банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка емітована на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідно до примітки ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, яке кваліфікується як викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , після роз'яснення їй судом суті обвинувачення, свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 357 КК України визнала повністю. В ході судового розгляду кримінального провадження надала суду показання, які є послідовними, і повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладені в обвинувальному акті, погодилась на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім її особистого допиту щодо тих обставин, які ніким, у тому числі і нею не оспорюються та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують її особу, пояснивши, що її рішення є добровільним, наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України їй зрозумілі. У вчиненому щиро кається, завдану шкоду відшкодувала у повному обсязі, просить суд не застосовувати до неї сурову міру кримінального покарання.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 , повністю визнала свою вину у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу.
Показання обвинуваченої ОСОБА_4 , надані нею під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі обвинуваченою своєї вини у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об'єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, суд допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали, що характеризують її особу, в їх сукупності, вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю доведеною.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.
Обставинами, яке пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, судом визнаються щире каяття та відшкодування, завданої шкоди.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом визнається вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку.
Згідно із приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
ОСОБА_4 незаміжня, немає на утриманні дітей, офіційно непрацевлаштована, не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах, свою вину в вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення визнала в повному обсязі, в скоєному щиросердно розкаялась, відшкодувала завдану шкоду.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки зазначене покарання відповідає тяжкості та обставинам вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченої.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Ухвалою слідчого судді від 05.06.2024 року стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ураховуючи вищенаведені обставини, суд вважає за необхідне звільнити обвинувачену від відбування покарання у вигляді штрафу, ураховуючи строк її попереднього ув'язнення.
Частиною першою статтею 377 КПК України визначено, що якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 368-371, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі статті 72 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді штрафу.
Звільнити засуджену ОСОБА_4 з-під варти у залі суду.
Речовий доказ: мобільний телефон Nokia 110 DSTA-1192 переданий на зберігання власникові ОСОБА_6 залишити за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1