Справа № 308/14362/24
24 вересня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Ужгород, кримінальне провадження №12024071170000365 від 11.05.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, який зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_4 у період часу з 19 жовтня 2023 року по 10 травня 2024 року включно, перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, систематично вчиняв психологічне насильство над своєю співмешканкою - ОСОБА_6 , що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої особи.
Зокрема, 19 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме: погрожував фізичною розправою та ображав нецензурною лайкою.
Окрім цього, 04 грудня 2023 року о 01 годині 07 хвилин, ОСОБА_4 , за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , умисно висловлював погрози відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , чим вчинив дії психологічного насильства.
Окрім цього, 17 грудня 2023 року близько 16 годин 16 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, що за адресою:
АДРЕСА_1 , висловлював погрози та образи, чим вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 дії психологічного насильства.
ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його співмешканка ОСОБА_6 нічого зробити не може, через її боязнь до чоловіка та переживання за себе, вчергове, 10 травня 2024 року, близько 17 годин 00 хвилин, перебуваючи за вищевказаним місцем проживання, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , домашнє насильство, що проявилось у тому, що ОСОБА_4 словесно, грубо висловлювався в сторону співмешканки нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, чим заподіяв шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_6 , про що остання, не витримавши такого відношення до себе, подала відповідну заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, вищевказаними насильницькими діями, ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 ряд систематичних психологічних страждань, що завдали шкоди її психічному здоров'ю та погіршили якість життя.
Такими діями, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. Згідно з умовами угоди про примирення, сторони угоди дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин. Сторони узгодили покарання за ст. 126-1 КК України у виді позбавлення волі на 1 (один) рік та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням. На підставі п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України - застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на визначений строк. Потерпіла і обвинувачений дали згоду на призначення зазначеного покарання, їм роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.ст.394, 424, 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди обвинуваченим. В угоді зазначена дата її укладення та вона підписана сторонами.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що ініціатором укладення угоди про примирення являється вона, просить затвердити угоду про примирення, пояснила, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що повністю визнає вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 126-1 КК України та усвідомив протиправність своїх дій, просить затвердити угоду про примирення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні, просив затвердити угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні, просить суд угоду затвердити.
Прокурор не заперечувала проти затвердження угоди про примирення.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, а кримінальне провадження проводиться в формі приватного обвинувачення. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ст. 126-1 КК України та загальним засадам призначення покарання.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та повністю підтвердив обставини його вчинення, а також погодився з обставиною, що пом'якшує покарання - щире каяття та обставиною, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що примирився із потерпілою, щиро покаявся, та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання, просить суд угоду затвердити.
Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про примирення, відповідає санкції ст. 126-1 КК України.
Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч.ч. 6, 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
При призначенні покарання суд враховує пом'якшуючі провину обставини: щире каяття.
Обставини, що обтяжують його покарання, досудовим розслідуванням не встановлено.
Оскільки умови угоди про примирення, її форма і зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував в сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, що згідно з положеннями ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого злочину, враховуючи дані про особу винного, його ставлення до скоєного, посередню характеристику за місцем проживання, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що угода про примирення може бути укладена у цьому провадженні відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про примирення і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за ст. 126-1 КК України у виді 1 року позбавлення волі з його звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, дане покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, що створить у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Разом із цим, суд з врахуванням фактичних обставин справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на утриманні неповнолітніх дітей, вважає за можливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши йому покарання пов'язане з позбавленням волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України.
Суд вбачає за належне визначити йому узгоджену міру покарання в угоді та в порядку ч.3 ст. 75 КК України вважає за необхідне визначити обвинуваченому термін іспитового строку один рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Суд також вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у вигляді проходження програми для кривдників на строк три місяці.
Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого. Суд вважає, що вказане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим і про призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлено. Речові докази та процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні. Витрати на залучення експертів відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 371, 373, 374, 376, 468, 473-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 24.09.2024 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024071170000365
від 11.05.2024 року за ст. 126-1 КК України, за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 та представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 згідно з вимогами ст.ст. 468 - 470, 472 КПК України.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1