24.09.2024 Справа № 756/5657/24
Унікальний № 756/5657/24
Провадження № 1-кп/756/1251/24
24 вересня 2024 року м.Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
законного представника особи, яка не досягла
віку кримінальної відповідальності: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
особи, яка не досягла
віку кримінальної відповідальності: ОСОБА_6
представник ювенальної превенції
Оболонського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, учня 6-Б класу школи І-ІІІ ступенів № 226 Оболонського району м. Києва, раніше не судимого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-
25.03.2024 близько 10:00 год. неподалік станції метро «Либідська», неповнолітній ОСОБА_8 , підійшов до Особи АДРЕСА_2 (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження). Перебуваючи у вказаному місці між підлітками зав'язалась розмова, у ході якої неповнолітня Особа 1 запропонувала усім переміститись до Оболонського району міста Києва, на що Особа 2, Особа 3 та ОСОБА_8 погодились. В подальшому останні, пересуваючись за допомогою метро, зійшли на станції « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де у ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: АДРЕСА_3 до них приєднались ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не досяг віку кримінальної відповідальності, та друга особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження).
Перебуваючи за вище вказаною адресою того ж дня приблизно о 10:30 год. неповнолітні Особа 1, Особа 2, Особа 3 (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження), ОСОБА_6 , який не досяг віку кримінальної відповідальності, та друга особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), спільно та за взаємною згодою домовились про вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, на ОСОБА_8 , в умовах воєнного стану.
Реалізуючи вказаний спільний злочинний намір, підлітки запропонували ОСОБА_8 піднятись на дах одного із житлових будинків, на що останній погодився. В подальшому того ж дня о 10 год. 41 хв. неповнолітні Особа 1, Особа 2, Особа 3 (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження), ОСОБА_6 , який не досяг віку кримінальної відповідальності, друга особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), та ОСОБА_8 вийшли із ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: АДРЕСА_3 та направились у бік вул. Героїв Дніпра у м. Києві. Дійшовши до першого під?їзду багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_4 , місця мешкання неповнолітнього Особа 3, піднялись на технічний поверх, що над 16-тим поверхом вказаного будинку.
В подальшому, того ж дня, перебуваючи за вище вказаною адресою, друга особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, промовила до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 аби той віддав свої грошові кошти, на що останній відмовився. Після чого неповнолітній Особа 3 підійшов до ОСОБА_8 ззаду та схопив його за руки, з метою подолання його можливого опору, обмеживши тим самим можливість неповнолітнього потерпілого самостійно пересуватись. При цьому малолітній ОСОБА_6 , який не досяг віку кримінальної відповідальності, направився до входу на технічний поверх аби контролювати недопущення до місця скоєння кримінального правопорушення сторонніх осіб, котрі могли б завадити реалізації їх злочинних намірів, а неповнолітні Особа 1 та Особа 2 (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження) та друга особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), розташувались навколо ОСОБА_8 та почали висловлювати погрози застосуванням фізичного та психологічного насильства стосовно потерпілого ОСОБА_8 , з метою подолання його можливого опору, змушення шляхом погроз переказати грошові кошти, якими учасники групи планували заволодіти. Після чого Особа 2 та друга особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, дістали ножі, які вони тримали при собі, та демонструючи їх, почали погрожувати ОСОБА_8 їх застосуванням щодо нього, тим самим погрожувати насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого з метою заволодіння грошовими коштами, належними останньому. Після чого Особа 2 наніс один удар кулаком правої руки в область живота ОСОБА_8 .
В подальшому, неповнолітній ОСОБА_8 під погрозою застосування фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, об 11 год. 30 хв. переказав з картки «Універсал Банку» № НОМЕР_1 , котра перебуває у його використанні, належні йому грошові кошти у сумі 3000 грн. на картку «Універсал Банку» № НОМЕР_2 , належну Особі 3. Таким чином, неповнолітні Особа 1, Особа 2, Особа 3 (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження) за попередньою змовою групою осіб, а також ОСОБА_6 , який не досяг віку кримінальної відповідальності, та друга особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), незаконно заволоділи грошовими коштами, належними ОСОБА_8 .
Надалі, заволодівши вказаними грошима неповнолітні Особа 1, Особа 2, Особа 3 (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження), малолітній ОСОБА_6 , який не досяг віку кримінальної відповідальності та друга особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), зникли з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили неповнолітньому потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 3000 грн.
Неповнолітній ОСОБА_6 , у судовому засіданні пояснив, що дійсно за викладених у клопотанні обставин, він , разом з іншими особами незаконно заволоділи грошовими коштами, належними ОСОБА_8 у розмірі 3000 грн, які потім розподілили порівну між собою, у скоєному кається.
Суд, за згодою учасників кримінального провадження, обмежився дослідженням доказів, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, тобто допитом неповнолітнього ОСОБА_6 та дослідженням доказів стосовно його особи,тому вважає, що винуватість неповнолітнього ОСОБА_6 у вчинені суспільно небезпечного діяння, за вказаних вище обставин доведена, його дії правильно кваліфіковано за ч.4 ст.187 КК України, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
У зв'язку з тим, що суспільно-небезпечне діяння скоєно, особою яка не досягла віку кримінальної відповідальності на момент вчинення кримінального правопорушення, прокурор просила суд, застосувати до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру.
З'ясувавши думку інших учасників судового провадження, які підтримали клопотання суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
На момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, ОСОБА_6 , згідно ст. 22 КК України, не досяг віку, з якого передбачена кримінальна відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 97 КК України, суд застосовує примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК України, до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Відповідно до інформаційного листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 223-1134/0/4-13 від 18.07.2013 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх», суд ухвалює судове рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу XI КК України.
До особи, яка вчинила кримінальне правопорушення після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, незважаючи на ступінь тяжкості вчинюваного діяння, згідно зі ст. 498 КПК України мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.
Враховуючи, що ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення до досягнення віку, з якого настає кримінальна відповідальність, на даний час навчається, задовільно характеризується, умови життя, виховання і поведінку неповнолітнього, його ставлення до вчиненого, суд вважає, що до нього можуть бути застосовані запропоновані прокурором примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері з обмеженням дозвілля та встановлення особливих вимог до його поведінки.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази суду не надавались.
Керуючись ст. 22, ст. 97, ст. 105 КК України, ст. 314, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_6 -задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі матері - ОСОБА_4 під нагляд до досягнення його повноліття, тобто до 13.10.2029 року та обмежити його дозвілля та встановлення особливих вимог до його поведінки, а саме:
-заборонити малолітньому ОСОБА_6 відвідування розважальних закладів та закладів відпочинку після 21:00 години без присутності батьків або осіб, що їх замінюють;
-обмежити перебування малолітнього ОСОБА_6 поза місцем проживання, заборонивши вихід з будинку, який є місцем проживання малолітнього (в т.ч. тимчасового) щоденно в період з 22:00 години вечора до 07:00 години ранку без присутності батьків або осіб, що їх замінюють (за виключенням часу прямування та перебування в укритті під час повітряної тривоги у м. Києві, а також необхідності отримання екстреної медичної допомоги).
-заборонити ОСОБА_6 виїжджати за межі м. Києва без дозволу Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської РДА в м. Києві.
-покласти на малолітнього ОСОБА_6 обов'язок продовжити навчання, зобов'язавши відвідувати заняття у навчальному закладі за визначеною формою навчання.
Встановити тривалість заходів виховного характеру відносно малолітнього ОСОБА_6 строком на 2 роки з моменту набрання ухвали законної сили.
Скерувати ухвалу до Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської РДА в м. Києва та Сектору ювенальної превенції Оболонського УП ГУНП у м. Києві для здійснення контролю за виконанням, в межах наданих повноважень.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_1