ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6547/24
провадження № 2/753/5229/24
05 вересня 2024 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтовано тим, що з 21.12.2011 сторони перебувають у шлюбі, від якого мають спільних дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, через різність характерів та поглядів зникло почуття кохання та поваги один до одного, вони перестали розуміти один одного, спільно вирішувати основні питання життєдіяльності сім'ї, в них відсутнє взаєморозуміння, взаємна допомога та підтримка, внаслідок чого вони не підтримують подружні шлюбні відносини. Сторони фактично припинили подружні відносини, не мають наміру примиритися. Вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить його інтересам, примирення неможливе.
Ухвалою від 15.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляд справи; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує.
03.06.2024 суд відклав розгляд справи на 09.08.2024 на 14 год. 00 хв.
05.06.2024 на електронну пошту надійшла заява відповідача про визнання позову.
09.08.2024 справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
У судове засідання, призначене на 05.09.2024, відповідачка повторно не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, про причини неявки не повідомила.
Суд не приймає заяву про визнання позову, яка надійшла на електронну пошту 05.06.2024 (зареєстрована за вх. № 40645/24), оскільки вона не підписана електронним цифровим підписом відповідачки, тому суд не може встановити з цієї заяви, хто її подав.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, суд розглянув справу без їх участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд установив, що 21.12.2011 сторони зареєстрували шлюб.
Від шлюбу сторони мають спільних дітей:
- доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд враховує висновок про застосування норми статті 111 СК України, викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 456/848/16, що за змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Враховуючи повторну неявку відповідачки, належним чином повідомленої дату, час та місце слухання справи, а також з'ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, обставини, викладені у позові, суд вважає, що спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, що мають істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складається з судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись нормами ст. 133, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 21 грудня 2011 року у Лівобережному відділі державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, про що 21 грудня 2011 року складено відповідний актовий запис № 3069.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Маркєлова