ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16490/24
провадження № 2/753/9144/24
25 вересня 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач, разом - сторони) про стягнення додаткових витрат на дитину у загальному розмірі 38250,00 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який 06.06.2017 було розірвано. У шлюбі сторін народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29.08.2018 рішенням Дарницького районного суду міста Києва стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Богодухова, Харківської області, громадянина України, зареєстрованого у Волинській області, Володимиро-Волинському районі, с. Верба, проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого у ТОВ «Калді", (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.07.2017 року і до досягнення ним повноліття, в решті розміру відмовити.
В період 2022-2024 позивач здійснила додаткові витрати, викликані навчанням дитини, на загальну суму 76500,00 грн., половина з яких підлягає стягненню з відповідача.
Ухвалою від 27.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У визначений судом строк відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину не вчинення ним своєчасно такої процесуальної дії.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Син сторін проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні.
29.08.2018 рішенням Дарницького районного суду міста Києва стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Богодухова, Харківської області, громадянина України, зареєстрованого у Волинській області, Володимиро-Волинському районі, с. Верба, проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого у ТОВ «Калді", (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.07.2017 року і до досягнення ним повноліття, в решті розміру відмовити.
За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України (надалі по тексту - СК України) батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Судом також встановлено, що сторони проживають окремо. Дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
При цьому такі кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Аналіз норми ч. 1 ст. 185 СК України вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Верховний Суд зауважує, що до таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на якусь хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні особою, яка пред'явила такий позов (постанови Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №501/5060/15-ц, від 14 січня 2019 року у справі №751/4312/16-ц).
Частиною 2 ст. 185 СК України визначено, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач витратила кошти на навчання дитини в загальному розмірі 76500,00 грн., що підтверджується наданими договорами, довідками, квитанціями про сплату, виписками.
Таким чином, сума додаткових витрат понесених ОСОБА_1 на сина ОСОБА_4 , становить 76500,00 грн., а відтак 1/2 частина понесених нею додаткових витрат на дитину складає 38250,00 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись до ст. 180, 185 СК України, ст. 10, 12, 13, 81, 83, 133,137, 141, 258, 206, 263, 265, 268, 281, 435 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 38250,00 грн. (тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії.
Повний текст рішення виготовлено 25.09.2024
Суддя Комаревцева Л.В.