ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2470/24
провадження № 1-кп/753/1167/24
"11" червня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023000000002271 з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Дарницьким районним судом м. Києва проводиться судовий розгляд вказаного кримінального провадження.
Прокурор подав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, посилаючись на те, що судове засідання, в якому мав би бути продовжений запобіжний захід у виді особистого зобов'язання застосований відносно обвинуваченого, не відбулося не з вини сторони обвинувачення. Крім того, раніше визначені ризики, а саме передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримали захисник ОСОБА_4 та обвинувачений, заперечував проти заявленого клопотання, посилаючись на необґрунтованість заявлених прокурором ризиків.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, покарання за який передбачено в тому числі у виді позбавлення волі до 7 років.
Як вбачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В ході судового розгляду 22.03.2024 року запобіжний захід було змінено на особисте зобов'язання, з покладенням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці.
Суд звертає увагу, що вказаний прокурором ризик з приводу можливого тиску з боку обвинуваченого на свідків чи експертів у даному кримінальному провадженні нічим не підтверджується, оскільки заявлені до допиту стороною обвинувачення свідки під час встановлення порядку та обсягу дослідження доказів у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є понятими, залученими в ході проведення обшуку помешкання обвинуваченого, що підтверджується протоколом обшуку наявним в матеріалах досудового розслідування долучених до матеріалів судового провадження (а.с. 32-40 том 2). В ході проведення вищевказаної слідчої дії проводилась відеозйомка за участі працівників поліції, вказаний відеозапис також буде досліджений та переглянутий судом на стадії дослідження доказів. При цьому ОСОБА_9 фактично являється орендодавцем житла за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_6 . Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначеного ризику стороною обвинувачення.
Щодо заявлених прокурором ризиків з приводу можливого переховування обвинуваченого від суду та вчинення останнім іншого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 співпрацював з органом досудового розслідування та прибував на виклики до слідчого, суду, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість можливого покарання. Наразі у суду відсутні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, про що свідчить його належна процесуальна поведінка.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання, неодноразово нагороджувався подяками від імені військових частин, проживає у цивільному шлюбі та має на утриманні матір похилого віку, яка є інвалідом 2 групи, що підтверджує його міцні соціальні зв'язки і свідчить про малоймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.
Таким чином прокурором не доведено обставин, які би свідчили про необхідність покладення на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких закінчився.
Суд звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, суть якого полягає у зобов'язанні обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, не обмежений строком, на даний час продовжує діяти і тому не може бути застосований.
При цьому, обвинувачений зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України.
В разі порушення обвинуваченим умов визначених процесуальним статусом останнього, сторона обвинувачення не позбавлена можливості звернутись до суду з клопотанням про обрання більш суворого запобіжного заходу.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Офісу Генеральної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та покладення обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий