Справа № 752/4160/13-ц
Провадження №: 4-с/752/58/24
16.09.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва,
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
за участю секретаря - Бєляєвої К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2023 ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС».
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва № справі № 752/4160/13-ц від 17.07.2014 задоволено позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 244124,92 грн та видано виконавчий лист про арешт майна скаржника та заборону на його відчуження № 752/4160/13-ц від 27.03.2015. 16.08.2016 головним державним виконавцем Голосіївського районного управління державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві Шевченко М.Р., при примусовому виконанні була винесена постанова про арешт всього майна скаржника та заборону його відчуження. 16.06.2017 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києва Пацуріною О.В. в ході здійснення виконавчого провадження було встановлено, що транспортні засоби за скаржником не зареєстровані, виходом державного виконавця за адресою, зазначеною у виконавчому документі, на момент виходу скаржника та належного йому майна не виявлено, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за скаржником нерухомого майна не зареєстровано, згідно відповідей Державної фіскальної служби та Пенсійного Фонду України скаржник не працевлаштований, рахунки у банківських та фінансових установах не обліковуються, на пенсійному обліку не перебуває. ОСОБА_1 зазначає, що вищевказане свідчить про факт відсутності у скаржника майна, на яке може бути звернуто стягнення за виконавчим документом та виявлення безрезультатними здійснених державним виконавцем відповідно до закону заходів щодо розшуку майна, що в свою чергу, є підставою для завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стягувачеві з правом останнього на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». 27.09.2023 ОСОБА_1 подала скаргу про зняття арешту з майна, а 05.10.2023 була отримана відповідь від Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва з відмовою у знятті арешту з майна.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить визнати неправомірною бездіяльність начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у відмові провести виконавчі дії по зняттю арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , який був накладений на підставі постанови головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.08.2016 відповідно до виконавчого листа № 752/4160/13-ц від 27.03.2015 Голосіївського районного суду м. Києва; зобов'язати Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ провести виконавчі дії по зняттю арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений постановою головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Київ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.08.2016 відповідно до виконавчого листа № 752/4160/13-ц від 27.03.2015 Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.01.2024 відкрито провадження у справі за даною скаргою та призначено скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Зобов'язано державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Пацуріну Оксану Василівну надати належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлені в установленому законом порядку.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17.07.2014 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» шкоду, пов'язану з виплатою страхового відшкодування у розмірі 241292 грн, судовий збір у справі в сумі 2412,92 грн, витрати по оплаті публікації оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» в сумі 420 грн.
Згідно Акту № 8 про вилучення для знищення номенклатурних справ (документів), що не підлягає зберіганню цивільну справу № 752/4160/13 відібрано до знищення як таку, що не має науково-історичної цінності та втратила практичне значення.
На виконанні Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» боргу у розмірі 244124,92 грн.
12.05.2016 головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шевченко М.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 на примусове виконання виконавчого листа № 752/4160/13-ц, виданого 27.03.2015 Голосіївським районним судом м. Києва.
16.08.2016 головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шевченко М.Р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановлено накласти арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.06.2017 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Пацуріною О.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Встановлено, що в ході здійснення виконавчого провадження було встановлено, що транспортні засоби за скаржником не зареєстровані, виходом державного виконавця за адресою, зазначеною у виконавчому документі, на момент виходу скаржника та належного йому майна не виявлено, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за скаржником нерухомого майна не зареєстровано, згідно відповідей Державної фіскальної служби та Пенсійного Фонду України скаржник не працевлаштований, рахунки у банківських та фінансових установах не обліковуються, на пенсійному обліку не перебуває.
27.09.2023 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшла заява від боржника про зняття арешту з майна, що підтверджується листом Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 06.10.2023.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Частинами 1-3 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Пунктом 15 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі Інструкція), встановлено, що при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.
У разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що приймаючи постанову про повернення зазначеного вище виконавчого документа стягувачу, старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Пацуріною О.В. в порушення вимог частини 1 статті 40 Закону та пункту 15 Розділу VIII Інструкції не було скасовано арешт на майно ОСОБА_1 , накладений згідно: постанови головного державного виконавця Головного районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шевченко М.Р. від 16.08.2016.
Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 правомірно звернулася до суду за захистом своїх прав.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2 статті 451 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Разом з тим Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у пункті 18 роз'яснено, що виходячи зі змісту ст. 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
Згідно статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями 260, 261, 447-453 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у відмові провести виконавчі дії по зняттю арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , який був накладений на підставі постанови головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.08.2016 відповідно до виконавчого листа № 752/4160/13-ц від 27.03.2015 Голосіївського районного суду м. Києва.
Зобов'язати Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ провести виконавчі дії по зняттю арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений постановою головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Київ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.08.2016 відповідно до виконавчого листа № 752/4160/13-ц від 27.03.2015 Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.Ю. Мазур