"25" вересня 2024 р. Справа № 363/4676/24
25 вересня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичної особи-підприємця, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,-
До Вишгородського районного суду Київської надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі призначено суддю Рукас О.В.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 2122/10-36-07-08 від 04.09.2024 року вбачається, що 04.09.2024 року о 10 год. 35 хв. під час проведення фактичної перевірки магазину, що належить ФОП ОСОБА_1 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено порушення порядку проведення розрахункових операцій з боку ФОП ОСОБА_1 , а саме: проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, без створення і надання відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, надав суду пояснення та заяву, в яких вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та просив обмежитись мінімальним покаранням. Відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи, ОСОБА_1 не оспорював, підтвердив їх достовірність.
Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 2122/10-36-07-08 від 04.09.2024 року, складений у присутності ОСОБА_1 та особисто ним підписаний; зауважень та заперечень щодо протоколу та відомостей, викладених у ньому, не виявлено; містить пояснення ОСОБА_1 , в яких він підтверджує факт не надання розрахункового документа встановленої форми та змісту через неуважність;
- заявою та поясненнями ОСОБА_1 , в яких він визнав факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та вину у його вчиненні;
- актом фактичної перевірки від 04.09.2024 року; зауважень та заперечень щодо акту та відомостей, викладених у ньому, не виявлено;
- випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої вбачається факт наявності у ОСОБА_1 правового статусу фізичної особи-підприємця.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які виразилися у порушенні правил проведення розрахункових операцій, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП; провину ОСОБА_1 , у вчиненні даного адміністративного правопорушення вважаю доведеною.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У відповідності до ч. 2 ст. 33 та п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП суд враховує щире розкаяння ОСОБА_1 як обставину, що пом'якшує відповідальність за вчинене правопорушення.
У відповідності до ч. 2 ст. 33 та ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
З урахуванням того, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає, що стягнення ОСОБА_1 слід призначити у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується на користь держави судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі ст. 155-1 КУпАП, керуючись ст.ст. 23,33, 40-1,268,283,284 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови.
Суддя О.В. Рукас