Справа № 362/4154/24
Провадження № 2-о/362/130/24
25 вересня 2024 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Неділько А.С.,
за участю заявника - ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою в обґрунтування вимог якої зазначив, що у нього на утриманні перебуває його пасинок ОСОБА_4 .
Посилаючись на відповідні положення законодавства, з метою доведення факту який має для заявника юридичне значення - факту утримання ним свого пасинка, заявник просить суд встановити факт перебування на його утриманні ОСОБА_5 (а.с. 24 - 30).
Заявник і заінтересована особа ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали заяву та просили задовольнити її вимоги з викладених у ній підстав.
Заінтересована особа ОСОБА_7 в судове засідання не прибув; враховуючи, що судова повістка про виклик разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником заяви із додатками, надіслані особі за відомою суду останньою адресою реєстрації місця її проживання повернуто до суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що судовий виклик вручено заінтересованій особі належним чином (а.с. 43, 55, 56).
Вислухавши вступне слово учасників процесу та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01 серпня 2008 року; матір дитини - ОСОБА_8 (а.с. 13).
На підставі рішення від 16 вересня 2010 року Подільського районного суду міста Києва, після розірвання шлюбу ОСОБА_9 відновлено дошлюбне прізвище: ОСОБА_10 (а.с. 9 - 10).
01 червня 2012 року між ОСОБА_11 і ОСОБА_12 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 01 червня 2012 року (а.с. 12).
Отже, ОСОБА_4 - є пасинком ОСОБА_13 .
Під час розгляду справи в судовому засіданні заявник і заінтересована особа ОСОБА_6 зазначили про те, що вони мають двох спільних дітей, однак письмових доказів цього факту до заяви не додано та суду не надано (саме того факту, що діти є спільними).
Також, 06 липня 2018 року на ім'я ОСОБА_13 і ОСОБА_14 видано посвідчення серії НОМЕР_3 відповідно до якого вони є багатодітною сім'єю; зазначено діти: ОСОБА_4 , 2008 року народження, ОСОБА_15 , 2012 року народження і ОСОБА_16 , 2018 року народження (а.с. 14).
Із наданих в судовому засіданні пояснень учасників процесу, судом встановлено, що подружжя ОСОБА_17 і ОСОБА_6 разом із трьома дітьми: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і ОСОБА_16 , проживають однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).
Заявник зареєстрований як фізична особа-підприємець та отримує офіційний дохід від здійснюваної ним підприємницької діяльності, що підтверджується відповідною довідкою від 13.06.2024 року (а.с. 18, 19).
Як зазначила в судовому засіданні ОСОБА_6 , за домовленістю зі своїм чоловіком вона не працевлаштована та займається домогосподарством і здійснює догляд за їх дітьми із забезпеченням щоденних побутових потреб їх сім'ї.
Вирішуючи по суті заявлені вимоги, суд приймає до уваги та враховує положення сімейного законодавства щодо сімейних особистих немайнових та майнових відносин між вітчимом і пасинком.
Згідно із частиною першою статті 260 СК України, якщо вітчим проживає однією сім'єю з неповнолітнім пасинком, він має право брати участь у його вихованні.
Відповідно до частини першої статті 268 СК України, вітчим зобов'язаний утримувати неповнолітнього пасинка який з ним проживає, якщо у нього немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже, на виконання наведених приписів сімейного законодавства, ОСОБА_17 добровільно і за власним бажанням приймає участь у вихованні та утримує свого неповнолітнього пасинка ОСОБА_5 , який проживає разом із ним однією сім'єю.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_4 має і матір, і рідного (біологічного) батька.
Та обставина, що рідний батько ОСОБА_5 - ОСОБА_7 не сплачує аліментів на утримання свого сина, також не є підставою для встановлення факту про який просить заявник, оскільки дитина може утримуватись за добровільним бажанням і батька і вітчима одночасно.
Разом із цим, судом встановлено, що матір ОСОБА_5 - ОСОБА_6 також як і її чоловік, здійснює догляд, займається вихованням та надає своєму рідному сину ОСОБА_20 належне утримання у вигляді щоденного догляду і забезпечення щоденних побутових потреб дитини.
Як наслідок, суд вважає, що ОСОБА_4 виховується та утримується не тільки лише одним заявником, а також і своєю матір'ю - ОСОБА_12 , тобто: двома дорослими повнолітніми членами сім'ї (рідною матір'ю і вітчимом).
Також, слід зауважити, що за наявності на утриманні подружжя ОСОБА_13 і ОСОБА_14 трьох дітей, заявник із невідомих суду причин, просить встановити факт перебування на його утриманні лише однієї дитини.
Крім того, законодавством передбачено видачу довідки про те, що дитина знаходиться на утриманні одного з батьків або опікуна, яка надається на підставі індивідуального рішення кожного органу місцевого самоврядування в межах території.
Оскільки, надані заявником докази та пояснення учасників справи свідчать про те, що неповнолітній утримується двома дорослими: рідною матір'ю і вітчимом, слід вважати, що встановлення факту утримання дитини лише однім заявником, беззаперечно буде порушувати визначені сімейним законодавством права та інтереси матері дитини яка також утримує свого сина.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для встановлення факту утримання заявником свого пасинка, оскільки окрім заявника ОСОБА_4 утримується також і його матір'ю.
Серед іншого, із викладених у заяві формулювань є незрозумілим з якою метою заявник просить встановити даний факт, оскільки словосполучення: «з метою доведення факту, що має для мене юридичне значення, а саме утримання мною неповнолітньої дитини» - не дає відповідь на питання: з якою метою заявник просить встановити даний факт.
За таких обставин, враховуючи встановлені під час розгляду фактичні дані, суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 268 СК України, статтями 1 - 11, 13, 18, 19, 23, 33, 76 - 80, 89, 95, 258, 259, 265, 273, 293, 294, 310 - 314 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Дата складення повного судового рішення - 25 вересня 2024 року.