Справа № 357/12156/24
Провадження № 2-а/357/109/24
25 вересня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Фельтіна Н. А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
28 серпня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 через систему «Електронний суд», звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову серії ББА № 127948 від 03.08.2024. у справі про адміністративне правопорушення, винесену Інспектором ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ОПП, старшим лейтенантом поліції Перебийніс Романом Андрійовичем відносно Позивача ОСОБА_1 за ст. 126 ч. 1 КУпАП. Провадження у справі щодо притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП - закрити.
В обґрунтування позову зазначив, що 03.08.2024. працівниками поліції складено Постанову серії ББА № 127948 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 126 ч. 1 КУпАП. Зазначена Постанова являється необґрунтованою у зв'язку з наступним. 03.08.2024. близько 22 години ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по провулку Піонерський та був зупинений працівниками поліції. Відразу після зупинення автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , один з працівників поліції, не виконавши попередньо вимоги ст. 268 КУпАП, став вимагати від нього надати йому посвідчення водія. У відповідь на це ОСОБА_1 попросив пояснити причину, по якій його зупинили. Після цього працівник поліції вказав незначне пошкодження розміром близько кількох сантиметрів на задньому бампері автомобіля, зазначив, що причиною зупинення його автомобіля є інформація про причетність даного транспортного засобу до ДТП. На прохання ОСОБА_1 надати йому підтвердження існування у них інформації про будь-яку ДТП, працівники поліції пояснили, що інформацією про ДТП являється саме пошкодження бампера його автомобіля. Позивач не відмовлявся надати документи працівникам поліції, а лише просив повідомити йому причину зупинення. В подальшому працівники поліції здійснили адміністративне затримання ОСОБА_1 та доставили його до Рокитнянського ВП, де склали Постанову серії ББА № 127948 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 КУпАП. Зазначена Постанова № 128913 від 18.07.2024. є необґрунтованою та протиправною у зв'язку з тим, що зупинення працівниками поліції автомобіля Позивача було безпідставним (причина зупинення, яку вказав йому працівник поліції, була явно надуманою з метою виправдати безпідставну зупинку автомобіля всупереч положенню ст. 35 ЗУ "Про національну поліцію"), а тому просив скасувати Постанову серії ББА № 127948 від 03.08.2024.
Ухвалою суду від 03 вересня 2024 року позовну заяву прийнято справу до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Клопотання представника позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано у Департаменту патрульної поліції Національної поліції України оригінали відеозаписів з «БК» «Motorola» 476439, 476394, доданих до постанови, чи їх копії, засвідчені електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Запропоновано відповідачу подати до суду належним чином завірену копію постанови серії ББА №127948 від 03 серпня 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та матеріали адміністративної справи на підставі яких винесено оскаржувану постанову.
13 вересня 2024 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_3 з проханням відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. вказав, що під час патрулювання екіпаж патрульної поліції по вул. Лісна, 12 м. Рокитне поліцейський разом зі своїм напарником став свідком вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме позивач керував транспортним засобом з ознаками дорожньо-транспортної пригоди, тобто в працівників поліції були законні підстави для зупинки позивача,які викладені в п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація , що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, що було роз'яснено позивачу. Водночас позивач повідомив, що він умисно відмовляється надавати документи, а саме посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс ОСЦПВ, оскільки на його думку причина зупинки є незаконною. В подальшому поліцейським було розпочато процедуру розгляду справи та ознайомлено з статтею 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, на що позивач відмовився користуватись своїми правами та роз'яснено Позивачу про те, що він має надати документи зазначені в п. 2.1 ПДР, а у разі їх відсутності настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП. Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, поліцейський постановив визнати винним позивач у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн, що в межах санкції даної статті. До відзиву представник відповідача додав оптичний диск з відеозаписом з БК поліцейського.
Враховуючи, що клопотань із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило, відповідачем у встановлений судом строк надано відзив, тому судом вирішено провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
03 серпня 2024 року інспектором ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Перебийніс Романом Андрійовичем винесено постанову серії ББА № 127948 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 03 серпня 2024 року о 22 год 00 хв ОСОБА_1 в Київській області, смт. Рокитне, вул. Лісна, 12 здійснив рух на транспортному засобі «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не пред'явив у спосіб який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1.а, 2.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Позивач оспорюючи винесену постанову вказав, що поліцейський зупинив автомобіль без наявності законної підстави для зупинки його транспортного засобу, а тому він вважає, що в нього не виник обов'язок пред'явити посвідчення на право керування транспортним засобом, а тому і винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух».
А саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Разом з тим, як вбачається з доданого до відзиву відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського № 476439 та не заперечується й позивачем, останній відмовився пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, для перевірки на вимогу працівника поліції, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.
Поліцейським було повідомлено про причину зупинки транспортного засобу згідно п. 3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме наявність інформації про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб може бути об'єктом чи знаряддям вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, про що свідчить наявність пошкоджень заднього бампера автомобіля.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Так представником відповідача надано докази, що позивач відмовився пред'явити на вимогу поліцейського документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Водночас, на думку позивача, він мав право не пред'являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною.
Суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав, що відповідає позиції Верховного суду, викладеній в Постанові від 20 жовтня 2020 року в справі № 444/2115/17.
Аналогічну позицію Верховний суд висловив у Постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 25.03.2019 справа № 127/19283/17.
Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування постанови від 03 серпня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення судами не встановлено.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р.№ 1395), постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію і номер.
Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Однак, згідно позиції Великої Палати Верховного суду в справі 520/2261/19 постанова від 20.06.2020 згідно визначений ч. 2 ст. ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що відповідачем підтверджено належними та допустимими доказами порушення позивачем пункту 2.1 а, 2.4 Правил дорожнього руху, а саме не пред'явлення у спосіб , який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 03.08.2024 серії ББА № 127948 та відмову в задоволенні позову.
Враховуючи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, понесені позивачем витрати на сплату судового збору не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048. Код ЄДРПОУ 40108646.
СуддяМ. М. Бебешко