Справа № 357/7771/24
3/357/3809/24
09.09.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , працюючого водієм в ТОВ «Альянс 2006», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 563033 від 15.05.2024 року: 15.05.2024 року о 16 год. 50 хв. на автодорозі М-05 «Київ - Одеса» 78 км, «DAF FX460 FT» д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість, водію було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, а саме в медичному закладі у лікаря нарколога, на що водій категорично відмовився.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення заперечив та пояснив, що наркотичних речовин не вживає взагалі, тому 15.05.2024 перебував в тверезому стані. ОСОБА_1 зазначив, що першочергово працівник поліції не вбачав у ОСОБА_1 жодних ознак сп'яніння, однак через деякий час, несподівано почав вказувати про наявність у ОСОБА_1 нібито ознак наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що наркотичних речовин не вживає, має захворювання нирок та приймає відповідні ліки, після чого поліцейський почав зазначати, що відносно ОСОБА_1 вже складався протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, тому поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 вказав, що попередній протокол було складено помилково, оскільки поліцейські вказали ОСОБА_1 , що він може самостійно пройти огляд, що останній і зробив та провадження у даній справі було закрито судом. ОСОБА_1 вказав, що від проходження огляду не відмовлявся та був згоден його пройти, однак поліцейські не наполягали на проходженні огляду та зазначали ОСОБА_1 , що він може відмовитись від огляду, а в суді надати копію попереднього висновку щодо результатів медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, який ОСОБА_1 проходив 03.05.2024, тому аби не витрачати час, ОСОБА_1 погодився аби поліцейські склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення адвоката Яросюк Є.І. дослідивши клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, надані ОСОБА_1 копію листа №1112 від 21.06.2024, копію акту медичного огляду № 122 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.05.2024, копію сертифікату аналізу, копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а також докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 563033 від 15.05.2024 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.05.2024, акт огляду на стан сп'яніння, копію листа №1648 від 14.12.2023, копію листа №03-05/2525 від 19.12.2023, довідку, довідку з Інформаційного порталу Національної поліції, рапорт від 15.05.2024, відеозаписи, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається також Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
Згідно ч.1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Водночас суддя звертає увагу, що автором даного протоколу про адміністративне правопорушення, була не цілком зрозуміло та логічно викладена фабула інкримінованого правопорушення.
З відеозаписів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб «DAF FX460 FT», під керуванням ОСОБА_1 , у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення. Працівник поліції спілкується з ОСОБА_1 , перевіряє документи, зазначає останньому на порушення ним Правил дорожнього руху та повідомляє, що відносно ОСОБА_1 буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення та поліцейський видалився для винесення постанови.
В подальшому поліцейський зазначив про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, на що останній пояснив, що він має захворювання нирок та приймає ліки, а також переніс оперативне втручання на оці, проте жодних наркотичних речовин не вживав та не вживає. Також ОСОБА_1 пояснив, що на передодні проходив огляд на стан наркотичного та алкогольного сп'яніння та було складено висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким було підтверджено, що ОСОБА_1 наркотичних речовин не вживає.
Наступний відеозапис, який має переривання у часі між попереднім відеозаписом інтервалом у сім хвили, вже відображає, як працівники поліції зазначають, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки сп'яніння та пропонують останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 спочатку зазначає, що погоджується пройти огляд, на що поліцейський пришвидшує ОСОБА_1 , після чого останній вказує, що мабуть не буде їхати проходити огляд та зазначає, що він не знає що йому робити та на питання поліцейського чи відмовляється ОСОБА_1 від проходження огляду, останній зазначає, що мабуть не буде проходити огляд, вказавши що він вже проходив огляд, демонструючи працівникам поліції на телефоні підтвердження даних обставин, після чого поліцейський почав складати адміністративні матеріали, а через деякий час, ОСОБА_1 з'ясовує у поліцейського яким чином він повинен пройти огляд на стан сп'яніння, що було проігноровано поліцейським та працівник поліції почав запитувати коли останній раз ОСОБА_1 вживав наркотичні речовини, продовживши оформлення документів.
При вирішенні даної справи, суддя бере до уваги вимоги п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018 року, які регламентують, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Враховуючи наведене, суддя зазначає, що орган Національної поліції не був позбавлений можливості долучити до матеріалів справи відеозаписи, на яких було би зафіксовано усі обставини події та фіксації адміністративного правопорушення. Проте, як вбачається, що до матеріалів даної справи були долучені не всі відеозаписи або ж мало місце вимкнення відеореєстратора працівником поліції. Зокрема, суддя зазначає, що відеозапис, файл «clip-2», на якому відображено, як поліцейські зазначають про наявність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння та останній надає свої пояснення з даного приводу, завершується о 17 год. 07 хв., Водночас, наступний відеозапис, файл «clip-3», на якому вже відображено пропозицію поліцейських на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, розпочинається лише о 17 год. 15 хв.
При цьому суддя бере до уваги надані ОСОБА_1 пояснення, які вказують, що останній неодноразово вказував про свою згоду пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, проте вказував що відсутні підстави для даного огляду, однак поліцейські не доставляли ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, продовжуючи діалог з ОСОБА_1 в ході якого зазначали, що останній може відмовитись від проходження огляду та надати в суді попередній висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас і на відеозаписі, файл «clip-3» зафіксована фактична згода ОСОБА_1 на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та розгубленість ОСОБА_1 стосовно необхідності проходження огляду.
Положення статті 62 Конституції України визначають, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи відеозаписи не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки такі не є безперервними та не відображають всіх обставин події, при цьому пояснення ОСОБА_1 вказують на ймовірність порушення процедури огляду та неправомірності дій поліцейських.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
За змістом статей 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, окрім фіксації правопорушень, здійснює також превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Суддя звертає увагу, що положення п.2.5 Правил дорожнього руху декламують, що на вимогу працівника поліції водій зобов'язаний пройти відповідний огляд на стан сп'яніння, тому за наявності у водія ознак сп'яніння, працівники поліції зобов'язані наполягати та вимагати від водія пройти відповідний огляд на стан сп'яніння з метою фіксації факту перебування особи в стані сп'яніння.
Однак з матеріалів відеозапису вбачається, що поліцейські жодним чином не вимагали від ОСОБА_1 пройти огляд та не наполягали на його проходженні, більше того поліцейський вказав ОСОБА_1 , що саме ОСОБА_1 вирішує чи потрібно проходити огляд з метою виявлення сп'яніння, що створює в особи хибне уявлення вільного вибору стосовно проходження чи не проходження огляду та того факту, що огляд запропонований працівником поліції не є обов'язковим.
Водночас суддя бере до уваги факт того, що на відеозаписі відображено згоду ОСОБА_1 на проходження огляду та подальші сумніви останнього стосовно його проходження.
Тому за вказаних обставин неможливо констатувати беззаперечну та категоричну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При вирішенні даної справи суддя також бере до уваги копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 122 від 03.05.2024, з якого слідує, що під час огляду було встановлено, що результати лабораторних тестів на виявлення наркотичних речовин у ОСОБА_1 були негативними, що дає суду підстави прийняти пояснення ОСОБА_1 , що останній наркотичних речовин не вживає.
Враховуючи вищевикладене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Європейський суду з прав людини притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При цьому, й ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних, допустимих та достатніх доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суддя дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст. 221, ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь