Справа № 357/9717/24
3/357/4591/24
19.09.2024 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи відсутній,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Зінченка П.Л.,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 563602, 19.06.2024 о 18:45 год на ділянці дороги від с. Дрозди до с. Мазепинці в Білоцерківському районі Київської області водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом мопедом «Yamaha» без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення покриву обличчя. На вимогу працівника поліції пройти огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Як повідомив захисник Зінченко П.Л. ОСОБА_1 на даний час продовжує перебувати на лікуванні у медичному закладі.
Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на наступне. 19.06.2024 близько 18:00 год ОСОБА_1 , рухаючись на мопеді «Yamaha» поблизу с. Дрозди Білоцерківського району, під час руху через сильну спеку відчув різке запаморочення голови, втратив свідомість та впав. В результаті падіння ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження: закрита травма хребта та спинного мозку, перелом бічних мас атланта зі зміщенням, переломи С3, С4 хребців, забій спинного мозку на рівні С2-С4, тетрапарез. S12. З місця падіння каретою ШМД був госпіталізований до КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2». Починаючи з 19.06.2024 по 25.06.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» (виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 7564 від 25.06.2024). В подальшому, з 26.06.2024 по 18.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» (виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 3242/24 від 18.07.2024). В подальшому (з 15.07.2024 до сьогодні) почав проходження реабілітації в КНП «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (консультаційний висновок спеціаліста від 15.07.2024). ОСОБА_1 не оспорює факт керування мопедом 19.06.2024 близько 18:00 год, проте, як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП категорично не визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а також категорично заперечує факт вживання ним 19.06.2024 алкогольних напоїв та керування в стані алкогольного сп'яніння. На підтвердження власної позиції надає до суду медичну документацію, в якій не міститься будь-якої інформації щодо перебування його станом на 19.06.2024 в стані алкогольного сп'яніння (електронні лікарняні), а навпаки, в графі ознаки алкогольного/наркотичного сп'яніння - зазначено «НІ». Також, ОСОБА_1 повідомляє, що поліцейський безпідставно дійшов помилкового висновку, щодо наявності в нього ознак алкогольного сп'яніння, тому що в протоколі зазначені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення покриву обличчя. При цьому, коли ОСОБА_1 вперше побачив поліцейського ОСОБА_4 , то вже минуло понад три години після падіння, і він вже перебував у лікарні в нерухомому стані (на лікарняному ліжку). Тому, стверджує, що ознаки сп'яніння зазначені в протоколі не відповідають фактичним обставинам справи та є надуманими. Наголошує, що 19.06.2024 близько 21:30 год він фізично не міг виконати вимогу поліцейського, щодо проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в результаті падіння отримав тяжкі травми шиї та перелому хребта та на той момент перебував у нерухомому стані. Стверджує, що будь-яких письмових пояснень поліцейським він не писав, та йому не відомо походження письмових пояснень наявних в матеріалах справи. Також, бажає звернути увагу суду, що поліцейськими не було виконано вимог ст. 18 закону України «Про Національну поліцію», а саме: не представились, не роз'яснили права та обов'язки, не роз'яснили право на захист, тощо. Адміністративні матеріали стосовно нього складалися поліцейським без його присутності, а сам протокол йому зачитувався поліцейським близько 22:00 год, що також не відповідає часу складання протоколу зазначеному в самому протоколі. Також, повідомляє, що мопед з місця падіння забрали знайомі та доставили до його місця проживання. Розписка, наявна в матеріалах справи - невідомого походження. Син - ОСОБА_5 її не писав. Отже, сторона захисту звертає увагу суду, що повідомлені ОСОБА_6 обставини та факти щодо допущених поліцейськими грубих порушень визначеної процедури та встановленого порядку оформлення адміністративних матеріалів також підтверджуються і самими адміністративними матеріалами у даній справі.
Суддя, заслухавши захисника Зінченка П.Л., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, суддя дійшов до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.
Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису…
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Імперативним приписом підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Рівною мірою зазначені вимоги цієї норми стосуються і адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки її санкція має кримінальну природу. Про необхідність застосування положень Конвенції у таких випадках вказано, зокрема, у рішеннях Європейського суду з прав людини, наприклад, у справах «Надточій проти України», «Гурепка проти України».
Суддею встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення, на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення було додано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 погодився чи відмовився проходити такий огляд, лише зазначено, що огляд не проводився; направлення водія для огляду в КНП «Білоцерківська міська лікарня № 4» у якому також не містяться відомості про те, що водій погодився чи відмовився від проходження огляду в медичному закладі, яке складено 19.06.2024 о 21:00 год та диск з відеозаписом із нагрудної камери поліцейського із спілкуванням поліцейських із водієм.
Так, на доданому до протоколу диску на відеофайлі під назвою «clip-0» зафіксовано як о 20:57 год працівники поліції заходять до палати у медичному закладі, де у ліжку лежить ОСОБА_1 , який отримує медичну допомогу. Поліцейський запропонував водієві пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, оскільки лікарі і потім поліцейські виявили ознаки алкогольного сп'яніння, на що той повідомив, що погано себе почуває. Не отримавши ствердної відповіді, поліцейський пропонує пройти огляд у медичному закладі, на що водій повідомив, що «побачим». Далі о 20:59 год поліцейський повідомив, що стосовно водія буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поліцейські повернулися до службового автомобіля, де оформляли протокол та матеріали до нього. О 22:40 год зафіксовано як поліцейські прийшли до лікарні та ознайомлюють водія з протоколом. Під час ознайомлення водій повідомив, що він їхав на мопеді і йому стало погано від жаркої погоди, він впав та вдарився, він не пив, а тому все не так як написано в протоколі і він не бажає його підписувати.
Таким чином, на переглянутому відеозаписі не зафіксовано факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Із наданої стороною захисту медичної документації на ім'я ОСОБА_1 відсутні відомості щодо перебування його станом на 19.06.2024 в стані алкогольного сп'яніння (електронні лікарняні), а навпаки, в графі ознаки алкогольного/наркотичного сп'яніння - зазначено «НІ».
Отже, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є не доведеним, тому провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
За приписами ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до положень п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст. 23, 24, 27, 130, 247, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА