Справа № 361/5815/24
Провадження № 1-кп/355/166/24
"03" вересня 2024 р. Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баришівка кримінальне провадження № 12024111130000535 від 12 червня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волошинівка Броварського Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей 2011 та 2021р.н., працюючого стрільцем-помічником гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ЗСУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -
Згідно зі ст. ст. 41, 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами CBOCI інтелектуальної, творчої діяльності. Правовий режим власності визначається виключно законами України.
Згідно зі ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не с невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471 Х-ІІ, зброя та боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї) не можуть перебувати у власності громадян.
Відповідно до п. 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 (далі Положення) дозвільна система це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, a також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Згідно з п. 2 Положення до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини 11 класу безпечності, збудники інфекційних захворювань І - ІІ групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань І - ІІ групи патогенності і токсинами.
Відповідно до п. 3 Положення Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, а також громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система Згідно з п. 9 Положення видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ.
Відповідно до п. 15 Положення посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (далі Інструкція), дозвільна система, що здійснюється органами поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання та громадянам.
Згідно з п. 8.9. Інструкції боєприпаси спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту. До бойових припасів належать патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони до гладкоствольних мисливських рушниць, мисливський порох і капсулі.
Згідно з п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII (далі Перелік), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно- космічні комплекси, не можуть перебувати у власності громадян.
Проте, ОСОБА_5 , будучи на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 19 години 04 хвилин 04.03.2024р., умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні-наслідки і бажаючи їх настання придбав промислово-виготовлений бойовий припас, а саме - оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, який почав зберігати без передбаченого законом дозволу за адресою свого проживання, а саме у господарському приміщенні на території домоволодіння АДРЕСА_2 , до моменту вилучення працівниками поліції в ході обшуку 04.03.2024р.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні вину в пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі за викладених у вироку обставин.
20.06.2024 року в даному кримінальному провадженні між прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 468 КПК України.
В угоді про визнання винуватості прокурор та обвинувачений в присутності захисника виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 263 КК України, які ніким не оспорюються. Також зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.
Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 повністю та беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні указаного кримінального правопорушення.
В угоді про визнання винуватості прокурор та обвинувачений в присутності захисника, узгодили призначення покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді трьох років позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України та призначення покарання з іспитовим строком і визначенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений свою провину в скоєнні злочину, який йому інкримінується, і передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Зазначив про обставини вчинення ним злочину, які повністю відповідають обставинам, встановленим органом досудового слідства та викладені слідчим в формулюванні обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити.
Захисник не заперечував проти укладення угоди та затвердження її судом, про що зазначив в судовому засіданні.
Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_5 узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Санкцією ч. 1 ст. 263 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі до семи років.
Зазначені обставини дають можливість підписання даної угоди, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, відсутність потерпілого, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує відповідно ст. 67 КК України покарання ОСОБА_5 є вчинення злочину з використанням воєнного стану.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 1 ст. 263 КК України.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.
Речові докази по справі відсутні.
Підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта - 4 543 гривню 68 копійки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 122, 124, 126, 174, 318, 322, 342-351, 358,363-368, 473-475 КПК України, ст. 50, 65, 75, 76, 263 КК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 20.06.2024 року, підписану в кримінальному провадженні №12024111130000535, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2024 року, укладену між прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (навчання).
Стягнути з ОСОБА_5 , документально підтверджені витрати за проведення судової експертизи № СЕ -19/111-24/18354-ВТХ від 25.04.2024р. у розмірі 4 543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) гривні 68 копійок, на рахунок UA138999980313080115000010742; Отримувач коштів - ГУК у Київ, обл./ Баришівська сел./24060600; Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37955989); Банк отримувача -Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО)899998; Код класифікації доходів бюджету 24060300; Назва платежу: «Інші надходження» за проведення експертизи по кримінальному провадженню № 355/557/24).
Речові докази по справі відсутні.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку, визначеному КПК України, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя Баришівського
районного суду ОСОБА_1