Справа № 351/1079/24
Номер провадження №2/351/574/24
16 вересня 2024 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Сегіна І.Р.
за участі секретаря - Том'юк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з поверненння боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.05.2023р. між ТОВ "Фінансова компанія "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78615447.
Згідно з п.1 Договору позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14.06.2021р. між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 12 від 22.11.2023р. до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 20010 грн., з яких: 5500 грн. - заборгованість за основним боргом; 14510 грн. - заборгованість за відсотками.
В разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ" та зараховані на погашення існуючої заборгованості.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за договором позики № 78615447 в розмірі 20010 грн., з яких: 5500 грн. - заборгованість за основним боргом; 14510 грн. - заборгованість за відсотками.
22.03.2023р. між ТОВ "МАНІФОЮ" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 5351978. Договір паозики підписано електронним підписом позиальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.9 Договору позики, реквізити та підпис сторін.
Згідно п.п. 2.1 Договору позики позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позщику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору.
Відповідно до п.п. 2.5 Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті на веб-сайті Товариства протягом 3-х робочих днів з дати підписання договору.
18.10.2023р. між ТОВ "МАНІФОЮ" та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 18/10/2023, у відповідності до умов якого ТОВ "МАНІФОЮ" передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ "МАНІФОЮ" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 18.10.2023р. до договору факторингу № 18/10/2023 від 18.10.2023 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 6320,01 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за основним боргом; 4320,01 грн. - заборгованість за відсотками.
В разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ" та зараховані на погашення існуючої заборгованості.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чино, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за договором позики № 5351978 в розмірі 6320,01 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за основним боргом; 4320,01 грн. - заборгованість за відсотками.
Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" суму заборгованості: за договором позики № 78615447 в розмірі 20010 грн. та за договором позики № 5351978 в розмірі 6320,01 грн.
Представник позивача в позовних вимогах просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, згідний на заочний розгляд справи.
Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився повторно, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Щодо укладання відповідачем ОСОБА_1 кредитних договорів.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно дост.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.06.2022 року у справі № 947/25785/19 (провадження № 61-3732св22) зроблено висновок, що: «за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Судом встановлено, що згідно умов укладеного відповідачем ОСОБА_1 договору позики №78615447 від 16.05.2023р. та додаткової угоди № 78615447 до договору позики від 19.05.2023р. останній отримав від ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» в якості позики грошові кошти в сумі 5500 грн., з датою повернення до 02.06.2023р., строк позики 17 днів, зі сплатою фіксованої процентної ставки - 2,5% в день.
Однак своїх зобов'язань за вказаним договором щодо повернення позики та сплати відсотків за користування нею відповідач не виконав належним чином. Внаслідок чого у нього виникла заборгованість в межах 17 днів строку позики в сумі 6247,25 грн., з яких: 5500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 747,25 грн. - сума заборгованості за відсотками. А тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині, яка стосується зобов'язань за договором позики №78615447 від 16.05.2023р., підлягаєть частковому задоволенню.
Згідно договору позики № 5351978 від 22.03.2023р. відповідач отримав від ТОВ МАНІФОЮ" в якості позики грошові кошти в сумі 2000 грн. Однак своїх зобов'язань за вказаним договором щодо повернення позики та сплати відсотків за користування нею відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 6320,01 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за основним боргом; 4320,01 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання ним зобов'язань за договорами позики.
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обовязки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Набуття позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги заборгованості за договором позики № 78615447 від 16.05.2023року та за договором позики № 5351978 від 22.03.2023р. у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цього договору розмірі, відповідачем спростована не була.
Отже, із ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість по кредитних договорах: №78615447 від 16.05.2023р. в сумі 6247,25 грн.; № 5351978 від 22.03.2023р.в сумі 6320,01 грн.
Також у відповідності до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 1445,26 грн.
На підставі ст. ст. 526, 549, 551, 554, 610, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 282-284 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ "ТАСкомбанк", код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість: за кредитним договором № 78615447 від 16.05.2023 року, в сумі 6247,25 грн., з яких: 5500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 747,25 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договром № 5351978 від 22.03.2023р. в сумі 6320,01 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за основним боргом; 4320,01 грн. - заборгованість за відсотками.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 1445,26 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: Ігор СЕГІН