Справа № 344/10486/22
Провадження № 1-кп/344/335/24
24 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів - головуючого-судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України;
ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України;
ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -
Прокурор ОСОБА_12 заявив клопотання про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з посиланням на ризики, передбачені у ст. 177 КПК України, а саме: можливого переховування обвинувачених від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, які на його думку продовжують існувати. Крім цього зазначив, що розгляд даного кримінального провадження фактично перебуває на стадії завершення. Досліджено усі докази сторони обвинувачення, допитано ряд свідків та обвинувачених, 07 червня 2024 року змінено обвинувачення ОСОБА_6 та виключено із обвинувального акту обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 КК України. Вважає, що підстав для скасування запобіжного заходу на даній стадії немає.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання прокурора заперечив, оскільки вважає таке безпідставним.
Захисник ОСОБА_9 клопотання також заперечив, оскільки вважає його необґрунтованим, доказів вини обвинуваченого немає, тому просив в задоволенні клопотання відмовити.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_10 не заперечили проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_8 клопотання прокурора заперечив, просив в такому відмовити.
Захисник ОСОБА_11 клопотання прокурора заперечив, оскільки вважає його передчасним і таким, що не відповідає вимогам КПК України. Прокурор лише навів посилання на ризики, не довівши, що такі продовжують існувати. Жодних доказів вини обвинуваченого ОСОБА_8 немає, а зазначені в клопотанні прокурором обставини на даний час відсутні. Просив в задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, а також враховуючи в сукупності всі обставини кримінального провадження, у тому числі передбачені у ст. 178 КПК України, суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та ст. 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Крім цього, згідно з вимогами ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті (частину шосту статті 176 визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2024 від 19 червня 2024 року).
При вирішені питання про продовження строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою суд враховує дані про осіб обвинувачених, яким інкриміновано особливо тяжкі злочини, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а також їх суспільну небезпечність та наслідки.
Судове провадження триває, суд дослідив письмові та речові докази, допитав свідків та обвинувачених, після чого прокурором змінено обвинувачення. Суд також розглянув всі наявні у сторін клопотання та доповнення до провадження і закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами. Завершена стадія судових дебатів, обвинуваченим надано час для підготовки до останнього слова.
В той же час прокурором поза розумним сумнівом доведено, що ризики щодо можливого переховування обвинувачених від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, - продовжують існувати.
Також стороною обвинувачення в достатній мірі обґрунтовано неможливість застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, оскільки такі не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам і це не буде відповідати вимогам ч. 6 ст. 176 КПК України, яку Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2024 від 19 червня 2024 року визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною).
В той же час стороною захисту не наведено, як змінилися обставини, які були взяті до уваги судом 01 серпня 2024 року при продовженні обвинуваченим запобіжних заходів та які нові обставини виникли після цього.
Інших обставин, які б на даний час давали підстави для зміни чи скасування запобіжних заходів, судом не встановлено.
На думку суду у разі не застосування щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запропонованих прокурором запобіжних заходів існує значна ймовірність того, що вони порушуватимуть покладені на них процесуальні обов'язки, зокрема зможуть переховуватися від суду, що в свою чергу вкрай негативно вплине на ефективність розгляду даного кримінального провадження.
Серйозність пред'явленого обвинувачення відповідно до п. 81 рішення ЄСПЛ у справі від 26 липня 2001 року «Ілійков проти Болгарії» (справа №33977/97) є тим фактором, який надає можливість продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки це є один із аспектів при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження заняття злочинною діяльністю.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Отже, на переконання суду застосування більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є неможливим, а запобіжні заходи у виді тримання під вартою будуть співмірними та доцільними задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такі здатні забезпечити запобігання ризику переховування обвинувачених від суду.
Керуючись ст.ст. 31, 176-178, 183, 194, 205, 331, 336, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 22 листопада 2024 року включно.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 22 листопада 2024 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 22 листопада 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Копію ухвали надіслати начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12 - для виконання.
Головуючий-суддя Роман ХОРОСТІЛЬ
Судді
ОСОБА_13
Повний текст ухвали складено 25 вересня 2024 року