Справа №338/1336/24
24 вересня 2024 року Богородчанський районний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Решетова В. В.,
з участю секретаря Остапишин І. Р.,
заявника ОСОБА_1
заінтересованої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Богородчани в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо тимчасового обмеження прав сина ОСОБА_2 , яким просив вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього обов'язків: заборони ОСОБА_2 входити на територію господарства та в помешкання за адресою АДРЕСА_1 строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_2 вести телефонні перемовини з постраждалою особою ОСОБА_1 строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_2 в інших місцях переслідувати заявника та спілкуватися з останнім строком на 6 місяців.
В обґрунтування заяви зазначено, що його син ОСОБА_2 має свою сім'ю і проживає в селищі Богородчани в іншому від заявника помешканні. Останнім часом між ними склалися неприязні стосунки, з вини сина. ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 проявляє психологічний тиск, застосовує фізичне насильство, словесні образи, приниження, залякування, демонструючи при цьому силу та агресію. Намагання вирішити питання щодо подальшого життя у мирний спосіб виявилися марними. Просить заяву задовльнити.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про видачу обмежувального припису підтримав, в її обґрунтування послалися на обставини зазначені в цій заяві. Додатково зазначив, що фізичне насильство з боку сина були лише одного разу. Згодом син переслідував його на автомобілі і лише для запобігання переслідуванню збоку сина він викликав поліцію, яка склала заборонний припис тривалістю 10 днів. Але, заявник вважає, що ОСОБА_2 буде продовжувати психологічно та фізично впливати на нього. Просить заяву задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву визнав частково, підтвердив, що дійсно в результаті невірної, на його думку, поведінки батька, вдарив його декілька разів, але дана подія сталася лише один раз через багаторічні зради батька по відношенню до матері ОСОБА_2 .. Думав, що силою вирішить ситуацію. Пояснив, що більше такого не повториться, він вже не наближається та не телефонує батькові і не збирається спілкуватися з батьком. Разом з тим, заперечив проти заборони входити до господарства та помешкання в якому проживають мати та батько, оскільки він повинен бачитись з матір'ю та допомагати їй.
Суд, заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Із доказів до заяви про видачу обмежувального припису додано тільки терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №639045 від 15.08.2024р.
Відповідно до правил ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Правовідносини, що склалися між учасниками справи регулюються спеціальним Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року за №2229-VIII (далі - Закон №2229-VIII), а також міжнародно-правовими актами, під час вирішення такої категорії справ обов'язковому застосуванню підлягає судова практика Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 3 Закону №2229-VIII, визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - батьки.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону №2229-VIII рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII визначено, що оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Суд під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису має надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів як заявника, так і осіб, відносно яких заявник просить видати обмежувальний припис, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди також мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається із змісту ст. 350-4 ЦПК України особа, яка звертається до суду із заявою про видачу обмежувального припису, повинна зазначити обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та надати докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
Заявник не звертався із клопотанням про витребування доказів та не надав жодних інших доказів систематичності та продовжуваності встановлених фактів неправомірних дій щодо нього винної особи.
Заявник ОСОБА_1 посилається на те, що він неодноразово піддавався психологічному та фізичному насильству з боку ОСОБА_2 , але до органів Національної поліції України з приводу фактів психологічного та фізичного насильства над ним з боку сина звернувся лише один раз. Рішень суду, які могли бути винесені судами з цього приводу також не надано.
Із інформації зазначеної у терміновому забороннювальному приписі стосовно кривдника серія АА №639045 від 15.08.2024р. не вбачається повторності, систематичності вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 . У суду відсутні документально підтверджені правові підстави для видачі такого припису працівниками поліції.
Тобто заявник не надав суду доказів, на підставі яких можна зробити висновки про наявність ризиків домашнього насильства, або продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Таким чином, враховуючи, що суду не надано достатніх належних, допустимих, та переконливих доказів для оцінки ризиків вчинення насильства заінтересованою особою відносно заявника, настання наслідків його вчинення, що надавало б правову підставу для видачі обмежувального припису, суд дійшов до висновку що в задоволенні заяви про видачу обмежувального припису слід відмовити.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 95, 258, 259, 263-265, 350-1, 350-8, 354, 355 ЦПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису- відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Решетов