Справа №338/1032/24
24 вересня 2024 року Богородчанський районний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Решетова В. В.,
з участю секретаря судового засідання Остапишин І. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
23 липня 2024 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідачки
про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 липня 2004 року між ним та ОСОБА_2 укладений шлюб, який зареєстрований Старобогородчанською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківській області, актовий запис №12.
За час перебування в шлюбі в них народилися дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З часом їхнє подружнє життя з відповідачкою виявилось невдалим через несумісність характерів, часто виникали сварки, так як вони мають зовсім протилежні погляди та бачення спільного життя і сім'ю. У зв'язку з чим вони втратили повагу один до одного, почуття один до одного, в тому числі і любові. Кожен з них живе окремим життям та власними інтересами. Враховуючи всі вищевказані обставини він вважає, що сім'я розпалась остаточно, носить формальний характер і примирення між ними неможливе.
З огляду на викладене, просить позов задовольнити, шлюб між ним та
ОСОБА_2 розірвати.
В судове засідання позивач не з'явився, надав на адресу суду заяву, відповідно до якої просить розглядати справу за його відсутності та відсутність його представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_2 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.
З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши встановлені конкретні обставини у справі, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємозв'язку, приймаючи до уваги існуючі між сторонами відносини, причини розлучення, небажання ОСОБА_1 зберігати шлюб, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін, збереження їх сім'ї є неможливим та суперечитиме інтересам позивача та їхньої з відповідачем дитини.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 24 липня 2004 року Старобогородчанською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 24 липня 2004 року перебувають в шлюбі, який було зареєстровано у Старобогородчанській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківській області, актовий запис №12 (а.с.4). Після реєстрацію шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».
Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
З огляду на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Оскільки причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, враховуючи те, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та інтересам дитини, що має істотне значення, суд вважає, що позов може бути задоволено.
Таким чином судом встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті й майнові права, тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно припинити, шляхом його розірвання.
Встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Стосунки, які існують між подружжям виключають можливість збереження сім'ї, а тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею, документально підтверджені, судові витрати.
На підставі викладеного, ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись
ст. 12, 81, 141, 258, 263, 265, 274, 279, 280 - 284 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
зареєстрований 24 липня 2004 року у Старобогородчанській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківській області, актовий запис №12.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1221,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Решетов