Справа № 286/2787/24
25 вересня 2024 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І.
з секретарем Деменчук О. Г.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини , -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області, в якому просить визначити їй додатковий строк в один місяць з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що після смерті ОСОБА_2 позивач є спадкоємцем належного їй майна та майнових прав за заповітом, зокрема земельних ділянок; проте позивач у зв'язку з незнанням про наявність заповіту, спадкового майна та правовстановлюючих документів на нього, юридичною неграмотністю та незнанням порядку прийняття спадщини пропустила термін звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і нотаріус мотивованою постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, відтак, просить визнати причину пропуску строку поважною.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.
Сторони в судове засідання не з'явились. Позивач у позові просить розглянути справу без його участі. Відповідач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому висловився, що проти задоволення позову не заперечує, що розцінюється судом, як визнання позову.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову провадиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання сторін, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.
Тому, перевіривши законність визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
З моменту смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належні їй майно та майнові права, зокрема на земельні ділянки, площею 0,5727 га та 0,5171 га, розташовані на території Бігунської сільської ради Овруцького району Житомирської області, що стверджується копіями державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 856427, серії ЯБ № 861388.
За життя ОСОБА_2 заповідала все належне їй майно та майнові права ОСОБА_1 , тобто позивачу у справі, що стверджується копією заповіту, посвідченого секретарем виконкому Бігунської сільської ради Овруцького району Житомирської області 22.10.2002 року.
Як вбачається з довідки, виданої старостою Бігунського старостинського округу № 7 Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 15.07.2024 року за № 679, ОСОБА_2 по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 , одна.
Як повідомила Овруцька державна нотаріальна контора листом від 01.08.2024 року № 1473/01-16, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 247/2024 у зв'язку із подачею до нотаріальної контори заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від ОСОБА_1 , якій була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи зазначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та його батьки.
Позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину немає.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а тому строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився 13.08.2008 року і в цей строк позивач не подала заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Натомість, незважаючи на непідтвердження обставини спільного проживання із спадкодавцем на момент його смерті, позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом і нотаріус мотивованою постановою відмовив у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з неприйняттям позивачем спадщини в порядку та строки, встановлені законодавством України, тобто не подачею заяви про прийняття спадщини. Вказані обставини стверджуються постановою нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори від 05.04.2024 року № 767/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустила термін звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини у зв'язку з незнання про наявність заповіту, спадкового майна та правовстановлюючих документів на нього, юридичною неграмотністю та незнанням порядку прийняття спадщини. З огляду на викладене, суд вважає причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною, а тому вважає за можливе надати позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 200, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити.
Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: Житомирська область, Коростенський район, с.Селезівка) додатковий строк в один місяць для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , після набрання рішенням законної сили.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.09.2024 року.
Суддя: В. І. Вачко