Справа № 282/808/24
Провадження № 2/282/218/24
25 вересня 2024 року селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Вальчука В. В.
при секретарі судового засідання Демчук В. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любар, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування вимог посилається на те, що перебуває з відповідачем у шлюбі, який був зареєстрований 18.02.2015 року відділом ДРАЦС реєстраційної служби Любарського районного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №8. Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має. Зазначила, що подружнє життя не склалося через різні погляди на життя та несумісність характерів, подружні стосунки відсутні, вважає примирення та збереження шлюбу не можливе.
Провадження по справі було відкрито за правилами загального позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явилась, повідомлялась про час та місце розгляду справи, її представник адвокат Кіндрась С.В. надав до суду заяву відповідно до якої просив здійснювати розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином (у відповідності до ч.10 ст.187 ЦПК України), причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подав.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до положень ч.4 ст.223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача та зі згоди позивача постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Позивач у справі є громадянкою України, відповідач у справі є громадянином Азербайджану.
Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про міжнародне приватне право», шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Відповідно до ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу».
Згідно з ч.1 ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином».
Відповідно до ст.110 СК України розірвання шлюбу можливе за заявою одного з подружжя.
Частинами 2, 3 ст.60 ЗУ «Про міжнародне приватне право» передбачено, що подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 має посвідку на постійне проживання в Україні з зареєстрованим місцем проживання в АДРЕСА_1 та картку платників податків (а.с.9-11).
Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст.16 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню відповідне національне законодавство України.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 18.02.2015 року відділом ДРАЦС реєстраційної служби Любарського районного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №8 (а.с.12).
Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має.
За змістом положень ч.1 ст.24 СК України та ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
З огляду на обставини, встановлені судом, суд дійшов висновку, що підстави, які спонукали позивача до розірвання шлюбу, обґрунтовані, сім'я припинила існування остаточно, тому подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачем заявлено вимогу щодо залишення їй шлюбного прізвища « ОСОБА_3 ».
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.4, 10-13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 263-265, 268, 273, 280-285, 354, 497 ЦПК України, ст.ст.24, 56, 112-113 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 18.02.2015 року відділом ДРАЦС реєстраційної служби Любарського районного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №8 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 судові витратти по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В. В. Вальчук