Справа № 296/7619/24
2-а/296/140/24
25 вересня 2024 рокум.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Драч Ю.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил.
Позов обґрунтовано тим, що 12.06.2024 старшим державним інспектором відділу портового контролю та комунікації з правоохоронними органами Управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці Євпак К.А., в присутності ОСОБА_1 (надалі - позивач)було складено протокол про порушення митних правил №0697/5000024, відповідно до якого: 12.06.2024 о 16.59 годині, в зону митного контролю пункту пропуску “Орлівка» ВМО №5 митного поста “Придунайський» Одеської митниці у напрямку руху виїзд з України до Румунії по смузі “зелений коридор» заїхав легковий автомобіль марки “RENAULT DUSTER» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача. В транспортному засобі також знаходилась дружина позивача - ОСОБА_2 та двоє дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В ході проведення митного огляду у позивача з дружиною виявлено валюту в розмірі 52 665 Євро, що перевищує дозволену законодавством суму переміщення через кордон без письмового декларування.
Оскільки в діях позивача, митний орган вбачає ознаки правопорушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 471 МК України, то на підставі складеного протоколу призначено на 01.08.2024 розгляд адміністративної справи щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст. 471 МК України.
Зі складеним протоколом позивач не погодився та 19.07.2024 на поштову, а 30.07.2024 на електронну адресу (лист зареєстровано 30.07.24 №1096/10) відповідача відправив заперечення, відповідно до яких зазначив, що самостійно не обирав “зелений коридор», а слідував вказівкам співробітника митного органу. Наявність грошових коштів не приховував, так як мав на руках докази їх походження. Таким чином, позивач вважає, що відсутній склад правопорушення, а отже адміністративне провадження має бути закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
01.08.2024 заступником начальника Одеської митниці Забавським Д.О. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0697/50000/24 відповідного до якої позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що на день вчинення порушення становить 110082,60 грн.
Позивач, звертаючись до суду вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, такою, що порушує його права та не грунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню в судовому порядку, а адміністративне провадження відносно нього підлягає закриттю, оскільки позивачем на підтвердження походження коштів надано копію довідки “АТ Державний ощадний банк України» від 11.06.2024 за Вих № 105.40/030- 14/67872/2024, згідно якої вбачається що позивач за період з 08.05.2024 по 11.06.2024 здійснював операції з валютним рахунком по зняттю коштів в сумі 49000 Євро. Однак дана довідка до матеріалів справи долучена не була.
Ухвалою суду від 22.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в судове засідання.
Від відповідача по справі відзив на позовну заяву не надходив. Також, відповідачем не було подано жодних заяв.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на такі обставини.
Судом встановлено, що 01.08.2024 заступником начальника Одеської митниці Забавським Д.О. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0697/50000/24 відповідного до якої позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що на день вчинення порушення становить 110082,60 грн.
Вказана постанова мотивована тим, що формою проходження митного контролю позивач, який прямував з родиною обрав проходження через зону спрощеного митного контролю “зелений коридор» та надав контрольний талон для проходження митного контролю по смузі руху “зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, позивач своїми діями заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення.
У постанові також зазначено, що в ході проведення спільно з представниками Державної прикордонної служби України та відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці прикордонно-митного огляду автомобіля марки “RENAULT DUSTER» реєстраційний номер НОМЕР_1 та особистих речей громадян, які перебували в ньому, без застосування технічних засобів митного контролю було виявлено іноземну валюту в розмірі 52665,00 євро, що згідно курсу НБУ станом на 12.06.2024 становить 2288789 грн., які належать ОСОБА_1 та його родині. Виявлена іноземна валюта переміщується без ознак приховування від митного контролю та без застосування технічних засобів митного контролю, її виявлення не було ускладнено в будь-який спосіб. Митну декларацію на вивезення валюти в еквіваленті понад 10000 Євро громадянин України ОСОБА_1 не надав.
Правова процедура декларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України регулюється відповідними нормативно-правовими актами, зокрема: 1) Митним кодексом України; 2) Законом України "Про валюту і валютні операції"; 3) Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України №3 від 02.01.2019р.; 4)Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму; 5) Положенням про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 21 травня 2012р.; 6) Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті тощо.
Відповідно до частини першої статті 486 Митного кодексу України та статті 245Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням закону.
Приписами статті 487МК України установлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до норм статті 280КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення повинно бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту постанови у справі про порушення митних правил №0697/5000024 від 01.08.2024 вбачається, що позивач вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 471 МК України.
Разом з цим, положеннями статті 471МК України визначено, що відповідальність настає за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.
Тобто, об'єктивна сторона правопорушення за статтею 471МК України полягає в недекларуванні валюти (національної, іноземної), що перевищує еквівалент 10000 євро, при проходженні митного контролю в зеленому коридорі, тобто в зоні спрощеного митного контролю.
Відповідно до положень статті 366МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" бо "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Так, позивачем не заперечувалось, що він, його дружина та двоє малолітніх дітей мали у наявності на чотирьох 52 665 Євро, оскільки прямували на відпочинок.
Крім того, як зазначає представник позивача ОСОБА_1 повідомив працівників відповідача про суму валюти, яку має із собою, а у поясненнях до протоколу зазначив, що має підтвердження з банку про зняття зі свого рахунку вказаних коштів та надав відповідну довідку.
Частиною третьою статті 197 МК України передбачено, переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".
Частиною 1 статті 8 ЗУ "Про валюту і валютні операції"(в редакції чинній на момент перетину кордону) визначено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 8 ЗУ "Про валюту і валютні операції" визначено, що порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
Відповідно до пункту 5 "Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей" затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №3, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро без письмового декларування митному органу.
Згідно пункту 6 вказаного Положення, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Таким чином, фізичні особи, незалежно від статусу резидент/нерезидент, як при в'їзді, так і при виїзді з України, зобов'язані задекларувати валюту та банківські метали, які сумарно перевищують еквівалент 10000 євро.
Позивач не заперечує факту наміру вивезення грошових коштів у розмірі, що перевищує 10 тисяч євро та вказує, що він з дружиною не обирав самостійно “зелений коридор», а в чергу “зеленого коридору» його авто було скеровано співробітником ДПСУ. Проте повернутися назад, аби стати в правильну чергу на “червоний коридор» - не було технічної можливості.
При цьому позивачем на підтвердження походження коштів надано копію довідки “АТ Державний ощадний банк України» від 11.06.2024 за Вих № 105.40/030- 14/67872/2024, згідно якої вбачається що позивач за період з 08.05.2024 по 11.06.2024 здійснював операції з валютним рахунком по зняттю коштів в сумі 49000 Євро.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Згідно із ст. 487 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 6 Постанови від 03.06.2005 № 8 “Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил не можливе, якщо в діях особи відсутній умисел на вчинення таких дій.
Відповідно до статті 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно зі статтею 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази, які б спростовували позицію позивача і підтверджували правомірність винесеної постанови відповідачем суду не надані.
Відповідно до ст.90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно дост.9КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,77,241-246,257-262,295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити.
Скасувати постанову Одеської митниці Державної митної служби України від
01.08.2024 №0697/50000/24 та закрити провадження у справі про порушення митних правил.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач: Одеська митниця Державної митної служби України, адреса вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, Одеська область, 65078, ЄДРПОУ 44005631
Cуддя Юрій ДРАЧ
Повний текст рішення складено 25.09.2024