Справа № 215/5751/24
3/215/2466/24
25 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденко Ю.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, який протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.130 КпАП України,-
28.08.2024 о 17.13 год. ОСОБА_1 керував автомобілем Chery Amulet н/з НОМЕР_1 біля будинку №25 по вул. Каштанова в Тернівському районі м. Кривому Розі Дніпропетровської області з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборонні обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
За даних обставин, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.
Суддею встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №119124 від 28.08.2024 (а.с.2), направленням на проходження огляду на встановлення стану сп'яніння до закладу охорони здоров'я (а.с.3), рапортом працівника поліції (а.с.4), картками обліку адміністративного правопорушення (а.с. 7) та відеозаписом (а.с.6).
Таким чином, враховуючи, що правопорушник не працює, а тому позбавлений можливості сплатити штраф у значному розмірі, що передбачає санкція статті, а також і те, що правопорушник до суду не з'явився, не висказав свого ставлення щодо вчиненого ним правопорушення, суддя вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.279, 280, 294 КпАП України, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк десять діб без оплатного вилучення транспортного засобу.
Строк відбування адміністративного стягнення відраховувати з моменту затримання правопорушника.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору (Отримувач коштів: (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106), код отримувача (ЄДРПОУ 37993783), Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО 899998); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.