Справа № 215/6011/24
1-кс/215/794/24
25 вересня 2024 року слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження №12024041760000912 від 22.09.2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Горлівка, Донецької області, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,
за участі учасників кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_6 , підозрюваного - ОСОБА_5 ,
встановив:
24 вересня 2024 року до слідчого судді надійшли матеріали вказаного клопотання, в якому слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 оскільки останній обгрунтовано підозрюється у тому, що діючи в період дії воєнного стану, який запроваджено Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" після повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX та продовжено строк дії Законом «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 22.09.2024, о 09.57 годин ОСОБА_5 прийшов до магазину ТК «Міленіум», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ФОП ОСОБА_7 .
Знаходячись в торгівельному залі зазначеного магазину, у відділі продажу взуття, ОСОБА_5 на стелажі побачив коробку з чоловічими кросівками марки «REEBOK» і в цей момент у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, а саме вищевказаних кросівок, що знаходились в магазині ТК «Міленіум» та які належать ОСОБА_7 .
В цей час та місці, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, а саме зазначених вище чоловічих кросівок, умисно, з корисливих мотивів, взяв з полиці коробку з чоловічими кросівками із натуральної шкіри марки «REEBOK», 45 розміру, чорного кольору з вставками червоно-білого кольору, на шнурівці та попрямував в бік виходу з магазину.
Далі, ОСОБА_5 , тримаючи зазначену вище коробку з чоловічими кросівками, оминув працюючу касу магазину ТК «Міленіум» та направився до виходу з вказаного магазину, однак в цей час його дії були помічені працівниками магазину, які запропонували йому зупинитись та повернути взуття, яке він намагався викрасти з магазину.
ОСОБА_5 усвідомлюючи, що його дії стали відкритими для оточуючих, ігноруючи їх вимогу зупинитись та припинити свої злочинні дії, вибіг з приміщення магазину та почав тікати, утримуючи при собі викрадене взуття та маючи реальну можливість розпорядитися ним.
В цей же день, приблизно о 10.00 годині, ОСОБА_5 був зупинений працівником СКП ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_8 , який в той час проходив неподалік вказаного магазину, де почув крики працівників магазину та побачив, як одна з працівниць наздоганяє чоловіка.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3369 від 23.09.2024, вартість чоловічих кросівок із натуральної шкіри марки «REEBOK», виробник «BARZONI» Харків, Україна, не оригінальні, 45 розміру, чорного кольору з вставками червоного та білого кольору, на шнурівці, артикул R51, (в новому стані, в комплекті передбаченому виробником) станом цін на 22.09.2024, без урахування ПДВ становить 1428,75 грн. (Одна тисяча чотириста двадцять вісім гривень 75 копійок).
Умисні дії ОСОБА_5 , кваліфіковано ч.4 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.
ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України було затримано 22.09.2024.
Прокурор в судовому засіданні обставини викладені в клопотанні підтримав, просить клопотання задовольнити, вказує на наявність ризиків, передбачених ст.177 п.1,5 КПК України, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Зокрема, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені тяжкого злочину та усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання, передбаченого санкцією інкримінованої статі, а саме позбавлення волі на строк до 10 років, і бажаючи його уникнути, останній може почати переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_5 фактично мешкає за вищевказаною адресою без реєстрації, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має. Крім того, ОСОБА_5 не маючи стійких соціальних та трудових зв'язків, може вільно переміщатися по території України та за її межами, оскільки останній має закордонний паспорт і усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що в свою чергу може унеможливити забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, чим може допустити настання ризику, передбаченого ч.1 п.1 ст.177 КПК України.
Також, ОСОБА_5 відповідно до фабули підозри на сьогоднішній день підозрюється у вчинені тяжкого злочину, офіційно ніде не працює, постійного джерела доходу не має, тобто не має належних та постійних засобів для існування, що свідчить про відсутність у нього законно отриманих коштів. Саме тому можна стверджувати, що в разі відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може вчинити інше кримінальне правопорушення, чим може допустити настання ризику, передбаченого ч.1 п.5 ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не оспорює обґрунтованість підозри, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує, оскільки має у власності житло, в якому він і мешкає.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання та вказує на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Слідчий суддя заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, перевіривши надані матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Також, висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку передбаченому КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Також має враховуватися й позиція Європейського суду з прав людини. Зокрема, варто звернути увагу на п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема в п. 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також п.1 ч.1 ст.178 КПК України зобов'язує оцінити вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя має встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, а також те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатньо для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так при розгляді даного клопотання суд враховує особу підозрюваного, який ніде не працює, має постійне місце мешкання, раніше не судимий, не одружений, та враховує наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд також враховує вимоги ст.183 КПК України, згідно яких , тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та вважає, що запобігти вказаним ризиками можливо шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст. ст.176-178, 181, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження №12024041760000912 від 22.09.2024 року про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 23 листопада 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки :
- прибувати до слідчого, прокурора або до суду залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою;
- не залишати в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня квартиру АДРЕСА_4 ;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 на іншу адресу.
З метою перевірки та контролю за поведінкою підозрюваного, покласти на ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області обов'язки щодо проведення перевірок за місцем мешкання останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: