Справа № 215/5776/24
3/215/2478/24
25 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденко Ю.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КпАП України,-
30.08.2024 о 22.51 год. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21013, н/з НОМЕР_1 біля будинку №8 по вул. Бірюзова в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується тестом зробленим на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820, результат 1,39‰, чим своїми діями порушив вимоги п.2.9а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборонні обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
За даних обставин, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.
Відповідно до п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №639911 від 30.08.2024(а.с.2), результатом алкотесту (а.с.4), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де правопорушник зазначив, що з результатам алкотесту згоден (а.с.5), постановою серії ЕНА№2948044 від 30.08.2024 (а.с.7), рапортом працівника поліції (а.с.8) та відеозаписом (а.с.9).
Згідно довідки, долученої до матеріалів справи, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримав (а.с.10).
Таким чином, суддя вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.279, 280, 294 КпАП України, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору (Отримувач коштів: (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106), код отримувача (ЄДРПОУ 37993783), Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО 899998); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Згідно ст.308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.