Рішення від 25.09.2024 по справі 206/4007/24

Справа 206/4007/24

Провадження 2-а/206/26/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Дніпро

Самарський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Плінської А.В.,

при секретарі Крижко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якою на останнього накладено грошове стягнення у розмірі 25 500 грн., а провадження просить закрити. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що його притягнуто до відповідальності за не оновлення персональних даних з 1998 року, а також за особисте не прибуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до 16 липня 2024 року для оновлення даних, хоча ним було оновлено персональні дані через ресурс «Резерв+» в установлений законом строк. Крім того, зазначає, що відповідач міг уточнити його персональні дані з інших реєстрів, тож притягнення його до адміністративної відповідальності не ґрунтується на вимогах закону.

Ухвалою від 25 вересня 2024 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін.

23 серпня 2024 року представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив у якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що дії щодо винесення спірної постанови є законними, так як ОСОБА_1 з 1989 року не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звірки військово-облікових даних та у строк до 16 липня 2024 року особисто не з'явився до територіального центру для уточнення даних.

Ухвалою від 29 серпня 2024 року судом до участі у справі в якості співвідповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, в якому просить позов задовольнити, так як він оновив свої дані у строк та у спосіб визначений законом.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином, скористались правом на подачу відзиву на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно протоколу №767 про адміністративне правопорушення від 20 липня 2024 року ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він з 1998 року по теперішній час не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово - лікарняної комісії. Не повідомляв в семиденний строк про зміну своїх персональних даних, в зв'язку з чим порушив підпункти 4, 8, 10 пункту 1 Правил військового обліку, встановлених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 та вимоги абзацу 4 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року зі змінами та доповненнями.

Відповідно до постанови №9147 від 22 липня 2024 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП на ОСОБА_1 накладено стягнення в розмірі 25 500 грн. за неявку з 1998 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) для звірки військово - облікових даних, проходження медичного огляду та не повідомлення про зміну персональних даних. Крім того, притягнуто за не уточнення своїх облікових даних виключно через районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом 60 днів з дня набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року.

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст.7 КУпАП ніхтоне може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Ч. 1, ч. 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Судом встановлено, копію спірної постанови ОСОБА_1 було вручено 22 липня 2024 року.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»).

Відповідно до п.п 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно п. 3 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дана норма внесена до КУпАП Законом України від 9 травня 2024 року «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою було викладено доповнено ст. 210 КУпАП частиною 3.

При цьому, згідно абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного станув Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування,Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Пунктами 4,8,10 Правил військового обліку, що є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні зокрема: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Після оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2024 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», тому особливий період.

Отже, до 19.05.2024 норми ч.3 ст. 210 КУпАП не існувало.

Тобто, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно ч.1ст.38 КУпАП адміністративне стягнення можебути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення,а при триваючому правопорушенні -не пізніш як через два місяц із дня його виявлення,крім справ про адміністративні правопорушення,зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). За ч.7 ст. 38 КУпАП Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 був прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_5 23 грудня 1988 року, а знятий з обліку 10 червня 1996 року, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_1 .

27 траавня 2024 року ОСОБА_1 через електронний кабінет військовозобов'язаного уточнив персональні дані, що було здійснено вчасно та підтверджується роздруківкою з кабінету.

Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що в порушення вищенаведених положень Правил, ОСОБА_1 з 1989 року до теперішнього часу не проходив медичний огляд, звірку військово-облікових даних, не повідомляв про зміну персональних даних .

Порядок проходження медичного огляду встановлений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14 серпня 2008 року (далі Положення).

Відповідно до п. 12 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» №1951-VIII від 16 березня 2017 року, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи).

Суд звертає увагу на те, що додаток 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» введено в дію саме 30 грудня 2022 року, тобто із дня затвердження постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. До цього часу у ОСОБА_1 були відсутні вищевикладені обов'язки та він не мав їх виконувати.

ОСОБА_1 не порушено вимоги п. 10 Правил, оскільки з моменту вступу їх в законну силу п'ятирічний строк протягом якого останній зобов'язаний здійснити звірку власних персональних даних з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не минув, хоча ОСОБА_1 зробив це 27 травня 2024 року. Крім того, суду не надано доказів тому, що відповідач не взмозі був уточнити вищевказані відомості із інших баз даних та реєстрів.

З урахуванням викладеного суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки останній у встановлений законом строк та у передбачений спосіб, зокрема через електронний кабінет призовника уточнив свої персональні дані. В частині,що стосується порушення Правил військового обліку, що є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 з 1998 року суд вважає, що оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії, то і відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того, згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач діяв не на підставі закону, оскаржувана постанова незаконна і має бути скасована, а провадження закрите. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані, їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати слід розподілити у відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.241-246,286,293 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 -начальника мобілізаційного відділення капітана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження -задовольнити.

Скасувати постанову №9147 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 КУпАП т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 -заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 -начальника мобілізаційного відділення капітана ОСОБА_2 від 22 липня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 25 500 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення- закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів.

Суддя: А.В. Плінська

Попередній документ
121848087
Наступний документ
121848089
Інформація про рішення:
№ рішення: 121848088
№ справи: 206/4007/24
Дата рішення: 25.09.2024
Дата публікації: 26.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Самарський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.09.2024)
Дата надходження: 01.08.2024
Розклад засідань:
21.08.2024 14:50 Самарський районний суд м.Дніпропетровська
29.08.2024 09:30 Самарський районний суд м.Дніпропетровська
11.09.2024 08:55 Самарський районний суд м.Дніпропетровська
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПЛІНСЬКА АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
ПЛІНСЬКА АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА