Справа № 185/7083/23
Провадження № 2/185/170/24
іменем України
24 вересня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
Позивач 29.05.2023 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н від 05.09.20205 року, станом на 25.04.2023 року, у розмірі 33117.93 гривень, яка складається з наступного: 26717.17 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 0.00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 26717.17 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0.0 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6400.76 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0.00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 0.0 грн. - нарахована пені; 0.0 грн. - нарахована комісія та витрати на судовий збір.
Обґрунтовуючи позовні змивач зазначив, що 05.09.20205 року з відповідачем було укладено договір б/н згідно якого відповідачу було надано кредит. У зв'язку з невиконанням відповідачем свої зобов'язань за договором утворилася заборгованість, яка станом на 25.04.2023 року складає 33117.93 грн.
Відповідач звернувся до суду з відзивом на позов у якому просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження укладення договору від 05.09.2005 року.
Крім того відповідач звернувся з заявою про застосування строків позовної давності, вважаючи що позивач пропустив вказаний строк при зверненні до суду.
Позивач звернувся до суду з відповіддю на відзив у якій обґрунтовуючи свої вимоги просив позов задовольнити.
Відповідач звернувся до суду з запереченнями на позов у яких просив суд в задоволенні позову відмовити.
Позивач надав суду пояснення на заперечення у яких просив суд позов задовольнити. А пізніше звернувся з відзивом на заяву.
В судових засіданнях ц яких представник позивача приймав участь, він підтримав позовні вимоги посилаючись на те, що відповідач свідомо уклав з Банком договір та підписав його. Крім того отримав грошові кошти та користувався ними, при цьому не вважаючи, що договір він не укладав. Але повернути суму боргу відмовляється, тому Банк був змушений звернутися до суду.
Відповідач позов не визнав і просив суд відмовити в його задоволенні. При цьому факт отримання грошових коштів не заперечував.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 05.09.2005 року.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які згідно до заяви отримані Відповідачем для ознайомлення в письмовій формі Копія «Умов та правила надання банківських послуг» та «Тарифів» додаються до позовної заяви, а з метою підтвердження їх відповідності (автентичності) також надається копія наказу Банку про їх затвердження.
Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а Відповідачу надано у користування кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 31000.00грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 3.2, 3.3 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Таким чином, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.
Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.
Таким чином, у порушення п. 6.5 Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд".
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 25.04.2023 року має заборгованість - 33117,93 грн., з яких: 26717.17 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 26717.17 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6400,76 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.6250,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.
На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Відповідно до ч. 1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, - Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Щодо застосування строку позовної давності суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).
Даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях - ануїтет, тощо.
Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.
Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.
Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Верховний суд України неодноразово висловлювався відносно сроку виконання зобов'язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 року справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6- 61 цс 14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.»
Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 07/2022 року Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 19.05.2023 року - до спливу строку позовної давності.
У зв'язку з цим, обставини, на які Відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду.
Відповідно до вимог ст..141 ЦПК України, витрати позивача на сплату судового збору в сумі 2684.00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України суд -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором б/н від 05.09.2005 року, станом на 25.04.2023 року, у розмірі 33117.93 гривень, яка складається з наступного:
26717.17 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
в т.ч. 0.00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;
26717.17 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
0.0грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
6400.76грн. - заборгованість за простроченими відсотками;
0.00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит;
0.0грн. - нарахована пені;
0.0 грн. - нарахована комісія.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 2684.00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 25 вересня 2024 року.
Суддя: В. О. Головін