Справа № 183/3307/24
№ 2/183/2359/24
25 вересня 2024 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2028303268 від 29.12.2019 у розмірі 20721,09 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «ОТП Банк» кредитний договір №2020273942. Між АТ «ОТП Банк» та позивачем 28.06.2023 укладено договір факторингу №28/06/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №2020273942 перейшло до позивача. Відповідно до Реєстру боржників №2, заборгованість відповідача станом на 28.06.2023 становить 15098,78 грн., з яких: 9220,00 грн. - загальна суму боргу по тілу; 5878,78 грн. - загальна сума боргу по відсотках. При цьому, позивач вказує, що з моменту отримання прав вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором нарахування жодних штрафних санкцій не здійснювалося. Тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у зазначеному розмірі та судові витрати.
Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву у якій просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що заборгованість погасив у повному обсязі. Просить врахувати, що є пенсіонером, інвалідом другої групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 29 серпня 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2020273942, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит на придбання товарів у розмірі 4703,02 грн. строком до 29.08.2020 (а.с.5-13).
У п. 1.2 договору зафіксовано домовленість сторін про те, що протягом його дії для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.
ОСОБА_1 , відповідно до графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту, який є додатком №1 до кредитного договору, зобов'язаний був до 29.08.2020 щомісяця вносити на погашення кредиту ануїтетні платежі по 302 грн., відповідно до встановленого графіку. Кожний платіж складався з частини погашення заборгованості по кредиту та відсотків за користування ним у конкретно визначених сумах у кожному місяці.
Згідно з п.1.3 Кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів, у розмірі та строки визначені у Додатку №1 (графік платежів) до Кредитного договору.
Підписанням кредитного договору позичальник заявив та гарантував, зокрема, що ознайомлений з паспортом кредиту, отримав примірник кредитного договору з усіма додатками, в тому числі графік платежів, інформований про умови кредитування, в тому числі з умовами відповідальності, отримав послуги банку з видачі кредиту (п.1.5 Кредитного договору).
Позивач набув права вимоги за кредитним договором №2020273942 на підставі Договору факторингу №28/06/23 від 28.06.2023, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло Право Вимоги, до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.15-17), у тому числі й до боржника ОСОБА_1 , який станом на момент відступлення права вимоги мав непогашену заборгованість за кредитним договором №2020273942 у розмірі 15098,78 грн. (а.с.17).
Вирішуючи спір, суд враховує наступні положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідач не надав жодного доказу того, що належним чином виконав зобов'язання з повернення кредитних коштів первісному кредитору.
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено у ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, згідно розрахунку позивача (а.с.14) заборгованість відповідача за договором №2020273942 від 29.08.2018 станом на 29.04.2024 становить: 15098,78 грн., з яких: 9220,00 грн. - загальна суму боргу по тілу; 5878,78 грн. - загальна сума боргу по відсотках. Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Проте, погодитися з таким розрахунком суд не може з огляду на наступне.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не доведено, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 9220 грн., оскільки за змістом кредитного договору, графіку платежів зазначено, що сума позики складає 4703 грн.
Також, суд не погоджується з розміром нарахованих відсотків у сумі 5878,78 грн.
У п. 1.2 договору зафіксовано домовленість сторін про те, що протягом його дії для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.
ОСОБА_1 , відповідно до графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту, який є додатком №1 до кредитного договору, зобов'язаний був до 29.08.2020 щомісяця вносити на погашення кредиту ануїтетні платежі по 302 грн., відповідно до встановленого графіку. Кожний платіж складався з частини погашення заборгованості по кредиту та відсотків за користування ним у конкретно визначених сумах у кожному місяці.
За цим графіком, за період користування кредитом позивальник зобов'язаний був сплатити банку 7243,05 грн., з яких 4073,02 грн. на погашення кредиту та 0,41 грн. на оплату процентів за користування ними.
Відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження здійснення ним оплати на погашення кредиту, тому з нього слід стягнути 4073,02 грн. заборгованості по тілу кредиту та 0,41 грн. - відсотків за користування кредитними коштами. Саме такий розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками відповідає змісту кредитного договору №2020273942, укладеному 29 серпня 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем не наведено жодних доказів в обґрунтування факту надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 9220 грн., а також не обґрунтовано розмір процентів в сумі 5878,78 грн. з наданням відповідних розрахунків заборгованості та посиланням на конкретні пункти кредитного договору, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Суд не приймає як доказ наявності заборгованості та її розмір витяг з реєстру боржників, оскільки він не є первинним бухгалтерським документом, а тому не є належним доказом наявності заборгованості в розмірі який вказаний позивачем.
Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 15098,78 грн., за які сплачено судовий збір у сумі 3028 грн. Судом задоволено вимоги на суму 4073,43 грн., тому позивачу слід компенсувати витрати по сплаті судового збору у сумі 943,25 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Також суд враховує, що згідно наданого пенсійного посвідчення, відповідач є інвалідом другої групи, а тому звільнений від сплати судового збору, тому витрати позивача по сплаті судового збору у зазначеному розмірі підлягають компенсації шляхом повернення частини сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором №2020273942 від 29.08.2018 року у розмірі 4703 (чотири тисячі сімсот три) грн. 43 коп. яка складається з наступного: 4703,02 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 0,41 грн. - заборгованість за відсотками.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» частину судового збору у сумі 943 (дев'ятсот сорок три) грн. 25 коп., сплаченого при поданні позову до суду за квитанцією 62807 від 15.03.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено і підписано 25 вересня 2024 року .
Суддя Оладенко О.С.