Справа № 183/9734/24
№ 1-кс/183/1893/24
24 вересня 2024 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62022050020000143 від 27.03.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чаренцаван, Вірменія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62022050020000143 від 27.03.2022, про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області № 41 о/с від 28.01.2021 ОСОБА_6 призначено на посаду начальника чергової частини відділення поліції № 2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області (далі - Старобільський РУП ГУНП в Луганській області).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_6 присягнув на вірність Українському народові та зобов'язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Водночас, ОСОБА_6 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, на порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію» зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за таких обставин.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів рф здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
Також, представниками влади і зс рф продовжуються вчинятися злочинні дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.
У березні - квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої, в тому числі, на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 «проголошено» створення незаконного псевдодержавного утворення «луганська народна республіка» (далі - «лнр»).
З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «лнр» представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «лнр») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань рф, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів на території Луганської області так званої «лнр», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
19.02.2022 керівництвом рф в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, ст. 36 Конвенції про права дитини, Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ст. ст. 30, 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» на тимчасово окупованій території Луганської області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Луганської області, в тому числі неповнолітніх, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), продовжили агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, віддавши накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
24.02.2022 на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил ворога України - російської федерації (далі - зс рф), шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Київській, Луганській, Донецькій, Харківській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, інших областях і здійснили широкомасштабний збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної адміністрації, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого внаслідок широкомасштабного збройного нападу здійснили військову окупацію частин вказаних територій України, в тому числі території АДРЕСА_2 , яка фактично захоплена та тимчасово окупована з березня 2022 року.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого в подальшому продовжено шляхом прийняття 15.03.2022, 21.04.2022, 22.05.2022, 15.08.2022, 16.11.2022, 07.02.2023, 01.05.2023 Верховною Радою України відповідних Законів на підставі Указів Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023.
Так, приблизно з середини березня 2022 року, але не пізніше 10.05.2022, більш точної дата та часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу - начальником чергової частини відділення поліції № 2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області, перебуваючи на території смт Мілове Старобільського району Луганської області, яка з березня 2022 року тимчасово окупована зс країни-агресора рф, діючи умисно та добровільно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, під час зустрічі з невстановленими особами із числа представників окупаційної влади «лнр», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора рф, прийняв пропозицію та добровільно і безперешкодно вступив та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі так званої «Генеральної прокуратури ЛНР» (далі - «мвс лнр»), а саме «Міловському районному відділі Генеральної прокуратури ЛНР», роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях Міловського відділу Старобільської місцевої прокуратури, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, ОСОБА_6 вчинив державну зраду шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації, введеним воєнним станом на території Україні, захопленням території м. Старобільськ Луганської області, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики на 29.07.2024; 30.07.2024; та 31.07.2024 відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_3 , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Стороною обвинувачення, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України.
Таким чином, 20.04.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Постановою слідчого на підставі ст. 281 КПК України підозрюваний ОСОБА_6 , оголошено в розшук.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- матеріалами Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, які свідчать про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;
- протоколами огляду публікацій, розміщених в Інтернет мережі на хостингу «RUTUBE» під назвою мовою оригіналу «Уголовно-судебным управлением ГП ЛНР проведен семинар», відповідно до якого ОСОБА_6 прийняття в пропозицію та добровільно і безперешкодно вступив та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі так званої «Генеральної прокуратури ЛНР»;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відповідно до показів яких встановлено, що ОСОБА_6 перейшов на бік ворога в період воєнного стану, прийняв пропозицію та добровільно і безперешкодно вступив та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі так званої «Генеральної прокуратури ЛНР»;
- протоколами оглядів Інтернет-мережі за участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відповідно до яких працівник правоохоронного органу - начальник чергової частини відділення поліції № 2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області ОСОБА_6 прийняв пропозицію та добровільно і безперешкодно вступив та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі так званої «Генеральної прокуратури ЛНР»;
- протоколом огляду Інтернет-мережі, в ході якого оглянуто опубліковану публічну інформацію, розміщену на Інтернет сторінках (сайтах) Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади Кабінету Міністрів України (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (скорочено - Мінреінтеграції) (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до яких підтверджено та визначено Перелік тимчасово окупованих територій Луганської області, зокрема, Міловської селищної територіальної громади Луганської області, внаслідок військових дій країни-агресора рф.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення.
Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1
ст. 177 КПК України, про наявність яких свідчать такі обставини: ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна);
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль: 29.07.2024; 30.07.2024; та 31.07.2024 та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
- спосіб вчинення злочину - вчинення його умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією країни-агресора рф, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- тимчасова окупація території України, а саме територія Міловської селищної територіальної громади Луганської області, на якій створений незаконний орган, в якому підозрюваний розпочав «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин;
- поведінка підозрюваного ОСОБА_6 , який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російською федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії рф та незаконних збройних формувань, так званої «лнр», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф - так званому структурному підрозділі так званої «Генеральної прокуратури ЛНР» (далі - «мвс лнр»), а саме «Міловському районному відділі Генеральної прокуратури ЛНР», роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях Міловського відділу Старобільської місцевої прокуратури, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочині передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з вимогами п.5 ч.1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1,258-258-5, 260,261 КК України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі.
Захисник у судовому засіданні заперечувала проти заявленого клопотання вважаючи його передчасним.
Вислухавши позицію учасників судового розгляду та дослідивши долучені до клопотання документи, слідчий суддя прийшов до наступного.
Згідно з ч. 1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеними положеннями цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину
ОСОБА_6 підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що підтверджено письмовими матеріалами, а саме:
- матеріалами Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, які свідчать про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;
- протоколами огляду публікацій, розміщених в Інтернет мережі на хостингу «RUTUBE» під назвою мовою оригіналу «Уголовно-судебным управлением ГП ЛНР проведен семинар», відповідно до якого ОСОБА_6 прийняття в пропозицію та добровільно і безперешкодно вступив та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі так званої «Генеральної прокуратури ЛНР»;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відповідно до показів яких встановлено, що ОСОБА_6 перейшов на бік ворога в період воєнного стану, прийняв пропозицію та добровільно і безперешкодно вступив та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі так званої «Генеральної прокуратури ЛНР»;
- протоколами оглядів Інтернет-мережі за участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відповідно до яких працівник правоохоронного органу - начальник чергової частини відділення поліції № 2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області ОСОБА_6 прийняв пропозицію та добровільно і безперешкодно вступив та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі так званої «Генеральної прокуратури ЛНР»;
- протоколом огляду Інтернет-мережі, в ході якого оглянуто опубліковану публічну інформацію, розміщену на Інтернет сторінках (сайтах) Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади Кабінету Міністрів України (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (скорочено - Мінреінтеграції) (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до яких підтверджено та визначено Перелік тимчасово окупованих територій Луганської області, зокрема, Міловської селищної територіальної громади Луганської області, внаслідок військових дій країни-агресора рф, а також іншими зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, є доведеним.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що
ОСОБА_6 , хоча і є особою раніше не судимою, однак підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.20 (80, № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, то про його наявність свідчить тимчасова окупація території України, а саме, що територія Міловської селищної територіальної громади Луганської області, на якій створений незаконний орган, в якому підозрюваний розпочав «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати, унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин, а також вчиненню інших злочинів; поведінка підозрюваного ОСОБА_6 , який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російської федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії країни-агресора рф та незаконних збройних формувань, так званої «лнр», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф - так званому структурному підрозділі так званої «Генеральної прокуратури ЛНР» (далі - «мвс лнр»), а саме «Міловському районному відділі Генеральної прокуратури ЛНР», роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях Міловського відділу Старобільської місцевої прокуратури, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Усі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_6 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосовувати підозрюваній найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюється або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 109-114-1,258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та /або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194 КПК України, -
клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст.193 КПК України щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022050020000143 від 27.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чаренцаван, Вірменія підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
У відповідності до положень ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Дніпровського апеляційної суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1