179/1440/24
1-кп/179/103/24
24 вересня 2024 року селище Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041470000158 від 22.06.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Магдалинівка Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України,
22 червня 2024 року близько 01 години 00 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити, ОСОБА_5 , проходив поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та побачив транспортний засіб марки OPEL VECTRA СЕДАН-В, кузов НОМЕР_1 , синього кольору, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 80518 гривень 16 копійок, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_6 , та перебуває у постійному користуванні ОСОБА_7 .
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме: зазначеним вище автомобілем.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 22 червня 2024 року близько 01 години 00 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з корисливих мотивів, підійшов до вищевказаного автомобіля, відчинив двері з боку водія та проник до його середини, при цьому сів за кермо.
В подальшому ОСОБА_5 , оглянувши салон автомобіля, виявив ключі до замка запалення та, використавши їх по призначенню, привів у дію двигун автомобіля марки OPEL VECTRA СЕДАН-В кузов ХТА W0L000036T1002536, синього кольору, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , де перебуваючи за кермом, поїхав в напрямку с. Личкове, Новомосковського району Дніпропетровської області, тим самим незаконно заволодів вище вказаним транспортним засобом, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись зазначеним вище транспортним засобом на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в обсязі пред'явленого обвинувачення за ст. 289 ч. 1 КК України визнав повністю та суду пояснив, що він 22 червня 2024 року близько 01 години 00 хвилин проходив поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та побачив транспортний засіб марки OPEL VECTRA СЕДАН-В. У той день він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Він підійшов до автомобіля, відчинив двері з боку водія, проник в середину автомобіля та сів за кермо. Потім він оглянув салон автомобіля та знайшов ключі до замка запалення, після чого привів у дію двигун автомобіля та поїхав у напрямку с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської області. Автомобіль повернутий потерпілому. У скоєному розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_5 не має.
Прокурор, захисник та обвинувачений не заперечували проти розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілого. Тому, суд, на підставі ст. 325 КПК України, враховуючи думку учасників судового провадження, можливість за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини під час судового розгляду для прийняття рішення, ухвалив про проведення судового розгляду без потерпілого.
Враховуючи свідчення обвинуваченого ОСОБА_5 , його повне визнання своєї винуватості, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, то у відповідності до положень ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у його вчинені.
Згідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У судовому засіданні суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє зміст вказаних обставин, добровільно визнає себе винним у незаконному заволодінні транспортним засобом, і роз'яснив йому, що погодившись на визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, він і прокурор будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини кримінального провадження доведені зібраними доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд також визнає їх доведеними.
До таких фактичних обставин відносяться обставини щодо дати, часу, місця, способу здійснення кримінального правопорушення, форми вини, заподіяної шкоди.
Досліджена у судовому засіданні правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає дійсним обставинам скоєного діяння.
На підставі викладеного, суд визнає доведеним винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 ускоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України кваліфікується як нетяжкий злочин, а також те, що обвинувачений ОСОБА_5 не судимий, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, за місцем проживання не перебуває на обліку в медичних установах, з місця проживання характеризується задовільно, сам у судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку, а також суд враховує те, що тяжких наслідків від злочину не настало.
Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими і інші обставини, які не зазначені в частині першій ст. 66 КК України.
Як пом'якшуючі покарання обставини суд взяв до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 дав своїм діям належну оцінку і дійсно готовий понести передбачену законом відповідальність.
Обставинами, які обтяжують покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у вигляді позбавлення волі.
Призначення покарання в такому необхідному та достатньому розмірі, на думку суду, разом з метою кари одночасно об'єктивно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Разом з цим, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та зазначені вище дані про особу ОСОБА_5 , його відношення до скоєного правопорушення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, що відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.
Так, згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Таким чином, вирішення судом питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання ґрунтується на наведених вище вимогах.
Повною мірою врахувавши вказані обставини, а також зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, суд приходе до висновку про те, що виправлення обвинуваченого є можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
На думку суду, такий захід примусу відповідає меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного.
Відповідно до ст. 91 ч. 1 п. 3 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування з метою встановлення обставин кримінального правопорушення призначалась та проводилась судова транспортно - товарознавча експертиза № 2626 від 22.07.2024 вартістю 1135,92 гривень та судова трасологічна експертиза № СЕ-19/104-24/27663-Д від 10.07.2024 вартістю 1 893,20 гривень.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України слід стягнути з ОСОБА_5 на відшкодування процесуальних витрат за проведення експертиз, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованих державних установ, у розмірі 3 029,12 грнивень на користь держави.
Цивільний позов не заявлено.
Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст. 100 КПК України.
Речові докази: оптичний диск формату DVD-R з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 , оптичний диск формату DVD-R з відеозаписом огляду місця події в с. Личкове, оптичний диск формату DVD-R з відеозаписом огляду місця події, оптичний диск формату DVD-R з відеозаписами з камери вуличного відеоспостереження, які містяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12024041470000158;
автомагнітолу чорного кольору з пошкодженням кабелів в задній частині, транспортний засіб марки OPEL VECTRA СЕДАН-В,кузов НОМЕР_1 , синього кольору, два номерних знаку НОМЕР_2 , ключ запалення з емблемою «OPEL» та металевим брелком «SCANIA», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_7 ;
чохол рульового керма чорного кольору, одяг з салону автомобіля у вигляді шортів світлого кольору «SINGPIN» з зображенням гольфіста та написом «FASHIONSPORT», куртка чорного кольору з білими смугами на рукавах та горловині, будівельні рукавиці чорного кольору з жовтими гумовими вставками, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути власнику за належністю;
паперовий згорток з подрібненою речовиною зеленого кольору, один недопалок сигарети, 1 змив потожирової речовини з ключа запалення на марлевому тампоні, 1 змив потожирової речовини з руків'я важеля перемикання на марлевому тампоні, 1 змив потожирової речовини з замка багажника на марлевому тампоні, 1 змив потожирової речовини з зовнішньої ручки лівих передніх дверей на марлевому тампоні, 1 змив потожирової речовини з внутрішньої ручки лівих передніх дверей на марлевому тампоні, 6 слідів пальців рук на 4 відрізках прозорої липкої стрічки, які зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Під час досудового розслідування по кримінальному провадженні ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді від 25.06.2024 року обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою суду від 19.08.2024 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною йому залишати житло за місцем проживання з 20 год. 00 хв. до 07. год. 00 хв. наступної доби, строком з 19.08.2024 року до 19.10.2024 року. Прокурор у судовому засіданні не заявляв клопотання про продовження запобіжного заходу. Зважаючи на те, що підстави, які були враховані при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу на час ухвалення вироку відпали, обвинувачений засуджується до покарання із застосуванням ст. 75 КК України, тому враховуючи, що ОСОБА_5 не засуджується до реального відбуття покарання і досі сумлінно виконував свої процесуальні обов'язки, суд вважає недоцільним обирати йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили, а тому, обраний раніше щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слід скасувати.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 474, 475 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України та призначити йому покарання за даною статтею кримінального закону у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням, якщо протягом зазначеного строку - 2 (двох) років він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_5 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи № 2626 від 22.07.2024 у розмірі 1135,92 гривень та судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-24/27663-Д від 10.07.2024 у розмірі 1 893,20 гривень, а всього 3 029,12 гривень.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту застосований відносно ОСОБА_5 - скасувати.
Речові докази: оптичний диск формату DVD-R з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 , оптичний диск формату DVD-R з відеозаписом огляду місця події в с. Личкове, оптичний диск формату DVD-R з відеозаписом огляду місця події, оптичний диск формату DVD-R з відеозаписами з камери вуличного відеоспостереження, які містяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12024041470000158;
автомагнітолу чорного кольору з пошкодженням кабелів в задній частині, транспортний засіб марки OPEL VECTRA СЕДАН-В,кузов НОМЕР_1 , синього кольору, два номерних знаку НОМЕР_2 , ключ запалення з емблемою «OPEL» та металевим брелком «SCANIA», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_7 ;
чохол рульового керма чорного кольору, одяг з салону автомобіля у вигляді шортів світлого кольору «SINGPIN» з зображенням гольфіста та написом «FASHIONSPORT», куртка чорного кольору з білими смугами на рукавах та горловині, будівельні рукавиці чорного кольору з жовтими гумовими вставками, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути власнику за належністю;
паперовий згорток з подрібненою речовиною зеленого кольору, один недопалок сигарети, 1 змив потожирової речовини з ключа запалення на марлевому тампоні, 1 змив потожирової речовини з руків'я важеля перемикання на марлевому тампоні, 1 змив потожирової речовини з замка багажника на марлевому тампоні, 1 змив потожирової речовини з зовнішньої ручки лівих передніх дверей на марлевому тампоні, 1 змив потожирової речовини з внутрішньої ручки лівих передніх дверей на марлевому тампоні, 6 слідів пальців рук на 4 відрізках прозорої липкої стрічки, які зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.
На вирок може бути подана апеляція, з підстав передбачених ст. ст. 394, 395 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівській районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим в той же термін, з дня вручення його копії судового рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1