18.09.2024 Єдиний унікальний номер 205/8601/24
Провадження № 2-о/205/220/24
18 вересня 2024 рік м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Тімофєєвої І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі у порядку окремого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Скрипниченко Катерини Григорівни, заінтересована особа: відділ № 7 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровські області про встановлення факту постійного проживання на території України,-
До Ленінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла вищезазначена заява, в обґрунтування якої заявник зазначає, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, Україна. Відповідно до копії паспорту УСРСР серії НОМЕР_1 , зразка 1974 року, який ОСОБА_1 отримав 18.10.1977 року у відділі внутрішніх справ Бабушкінського райвиконкому м. Дніпропетровська, зазначено в графі «місце народження» - місто Дніпропетровська, в графі «національність» - українець. 18.02.1999 році у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ОСОБА_1 отримав довідку РНОКПП. 22.03.1997 року заявник ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , в якому в графі «дата та місце народження» зазначено - 02.01.1961 Дніпропетровськ. Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради №10/5-667 від 19 квітня 2024року, відповідно до наявних даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 28.06.1962 року, по досягнення віку з 15.11.1977 року по 26.06.1980 рік, по картці реєстрації з 11.05.1982 року по 27.02.1997 рік.Заявник ОСОБА_1 в період з 01.09.1976 по 19.07.1979 навчався в Професійноно-технічному училищі №19; з 19.07.1979 по 01.08.1979 був зарахований на роботу по направленню з ГПТУ №19 плиточником 3 розряду; з 01.08.1979 по 09.04.1980 - Дніпропетровський домобудівний комбінат № НОМЕР_3 ; з 11.04.1980 по 21.04.1982 - проходив службу в рядах радянської армії; з 04.06.1982 по 19.02.1983 працював в Дніпропетровському домобудівному комбінаті № НОМЕР_3 ; з 10.03.1983 по 16.10.1987 - Виробниче обєднання «Дніпрошина»; з 27.10.1987 по 28.09.1988 - Союзметроспецбуд; з 03.10.1988 по 20.06.1989 - с/х кооператив «Ранчо»; з 26.09.1989 по 30.07.1990 - Кооператив «Забудовник»; з 01.08.1990 по 05.02.1991 - Виробничий кооператив «Метробуд»; з 21.03.1991 по 03.07.1991 - Виробничий кооператив «Дебют»; з 08.07.1991 по 01.10.1991 - с/п «Новинтех» м. Дніпропетровськ; з 14.08.1992 по 01.02.1995 - Фірма «АПИКС ЛТД», що підтверджується трудовою книжкою сери НОМЕР_4 від 08.08.1979 року. Згідно інформації з Військового квитка серії НОМЕР_5 , виданий Бабушкінським районним військоматом м. Дніпропетровськ 10.04.1980 року, заявник ОСОБА_1 народився у м. Дніпропетровську, по національності українець, з 1983 року перебував у ВЛКСМ, освіта середня 10 класів, ГПТУ №19 м. Дніпропетровська. 27.04.1982 став на воїнський облік в Бабушкінському РВК. 15.01.1998 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська постановлено вирок відносно ОСОБА_1 за ст. 114 КК України. Вказаним Вироком було встановлено особу ОСОБА_1 , а саме: уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта середня, працюючий ТОВ «Климон», адреса: АДРЕСА_2 . Даним Вироком також було встановлено, ОСОБА_1 був раніше засуджений 21.12.1992 року судом Бабушкінського району м. Дніпропетровська та звільнений від відбування покарання 10.01.1995 року судом Бабушкінського району м. Дніпропетровська.Паспорт громадянина України ОСОБА_1 не отримував, паспорт громадянина СССР втрачено при пожежі, яка відбулась 27 грудня 2023 року, що підтверджується Актом про пожежу, виданим Дніпровським районним управлінням Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області 29.12.2023 року. Отже, встановлення факту, що має юридичне значення, про встановлення якого просить заявник, а саме: про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська на території України за станом на 24 серпня 1991 року необхідно для подальшої можливості оформлення паспорта.
Ухвалою суду від 07 липня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено відкрите судове засідання у справі в порядку окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 підтримав зміст заяви, просив задовольнити її вимоги.
Представник заявника адвокат Скрипниченко К.Г. також підтримала заяву, просила задовольнити.
Представник заінтересованої особи Головне управління ДМС у Дніпропетровській області в особі Відділу №7 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області Хижняк М. В. просила винести рішення на розсуд суду, не заперечувала проти задоволення заяви.
Суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 3, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право за захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 3 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого прядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення та якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Аналіз зазначених норм свідчить, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути, зокрема, заяви про встановлення таких фактів постійного проживання на території України станом до 24 серпня 1991 року.
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, метою такого звернення є необхідність встановлення особи для отримання паспорту громадянина України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Дніпропетровськ, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданого 12.07.1974 року Красногвардійським відділом РАГС, актовий запис №171 від 29.01.1961 року.
Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради №10/5-667 від 19 квітня 2024року, відповідно до наявних даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 28.06.1962 року, по досягнення віку з 15.11.1977 року по 26.06.1980 рік, по картці реєстрації з 11.05.1982 року по 27.02.1997 рік.
Згідно інформації з Військового квитка серії НОМЕР_5 , виданий Бабушкінським районним військоматом м. Дніпропетровськ 10.04.1980 року, заявник ОСОБА_1 народився у м. Дніпропетровську, по національності українець, з 1983 року перебував у ВЛКСМ, освіта середня 10 класів, ГПТУ №19 м. Дніпропетровська.
Заявник ОСОБА_1 в період з 01.09.1976 по 19.07.1979 навчався в Професійно-технічному училищі №19 (мовою оригінала «выписка итоговых оценок успеваемости к диплому №245117»).
Також, відповідно трудової книжки серії НОМЕР_4 від 08.08.1979 року, ОСОБА_1 з 19.07.1979 по 01.08.1979 був зарахований на роботу по направленню з ГПТУ №19 плиточником 3 розряду; з 01.08.1979 по 09.04.1980 - Дніпропетровський домобудівний комбінат № НОМЕР_3 ; з 11.04.1980 по 21.04.1982 - проходив службу в рядах радянської армії; з 04.06.1982 по 19.02.1983 працював в Дніпропетровському домобудівному комбінаті № НОМЕР_3 ; з 10.03.1983 по 16.10.1987 - Виробниче об'єднання «Дніпрошина»; з 27.10.1987 по 28.09.1988 - Союзметроспецбуд; з 03.10.1988 по 20.06.1989 - с/х кооператив «Ранчо»; з 26.09.1989 по 30.07.1990 - Кооператив «Забудовник»; з 01.08.1990 по 05.02.1991 - Виробничий кооператив «Метробуд»; з 21.03.1991 по 03.07.1991 - Виробничий кооператив «Дебют»; з 08.07.1991 по 01.10.1991 - с/п «Новинтех» м. Дніпропетровськ; з 14.08.1992 по 01.02.1995 - Фірма «АПИКС ЛТД».
Заявник у своїй заяві зазначає, що паспорт громадянина України НОМЕР_7 не отримував, а паспорт зразка 1974 року «радянський» паспорт втрачено при пожежі, яка відбулася 27.12.2023 року, що підтверджується Актом про пожежу, виданим Дніпровським районним управлінням Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
З відповіді Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, відділ №7 у м. Дніпрі за №Ю-Д-20/6/1216-24 від 02.04.2024 наданої на запит ОСОБА_2 , вбачається, щодо оформлення та виготовлення паспорта громадянина України, Заявник отримав відмову, оскільки за результатами проведення процедури встановлення особи, особу не встановлено, не підтверджено факту належності особи до громадянства України та рекомендовано звернутись до суду з метою встановлення факту юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Оформлення та видача паспорта громадянина України у вигляді ID- картки здійснюється відповідно до вимог «Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним а знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 (далі - Порядок) від 25.03.2015 зі змінами.
У пунктах 38-40 Порядку № 302 передбачено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт. Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру.
Ідентифікація особи, на ім'я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.
У виключних випадках за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи (пункт 43 Порядку № 302).
Зокрема, цим пунктом встановлено, що у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства юстиції України, органів Державної фіскальної служби, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник. Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців. Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС. Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 5492-VI … Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються..
Враховуючи вищевикладені норми законодавства, заявник має право на встановлення відповідного факту, що має юридичне значення у порядку, визначеному абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України № 5492-VI.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 366/474/19.
Встановлення особи має для Заявника юридичне значення та необхідне йому для отримання паспорту громадянина України та реалізації ним своїх конституційних прав.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У зв'язку із тим, що на підставі звернення Заявника щодо оформлення та виготовлення паспорта громадянина України до Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, відділу №7 у м. Дніпрі, він отримав відмову, його особу не встановлено, з урахуванням досліджених копій документів, доданих Заявником до матеріалів справи, зокрема свідоцтва про народження, трудової книжки, довідці про місце реєстрації особи, та інших документів, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення вимог про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, на території України за станом на 24.08.1991 року.
Статтею 4 Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України "Про громадянство України", Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215/2001"Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» (Закон № 2235-III) і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2235-III, громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України, спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи. Виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства Указом Президента України покладено на Державну міграційну службу України та її територіальні органи.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Тобто, особи, які визначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, а зазначені у п. 2 з 13 листопада 1991 року.
Відповідно до ч.1ст.8 Закону №2235-III особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або підчас їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що Заявник народився в м. Дніпропетровську, тобто на території колишньої УРСР, яка в подальшому стала територією України.
Також судом встановлено, що відповідно трудової книжки серії НОМЕР_4 від 08.08.1979 року, ОСОБА_1 працював з 10.03.1983 по 16.10.1987 - Виробниче об'єднання «Дніпрошина»; з 27.10.1987 по 28.09.1988 - Союзметроспецбуд; з 03.10.1988 по 20.06.1989 - с/х кооператив «Ранчо»; з 26.09.1989 по 30.07.1990 - Кооператив «Забудовник»; з 01.08.1990 по 05.02.1991 - Виробничий кооператив «Метробуд»; з 21.03.1991 по 03.07.1991 - Виробничий кооператив «Дебют»; з 08.07.1991 по 01.10.1991 - с/п «Новинтех» м. Дніпропетровськ; з 14.08.1992 по 01.02.1995 - Фірма «АПИКС ЛТД».
Пунктом 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Заявнику встановлення зазначених вище юридичних фактів (постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року) необхідно для отримання паспорту громадянина України. Можливості документально підтвердити заявлені факти у позасудовому порядку він позбавлений.
Аналіз наявних письмових доказів в їх сукупності та системному зв'язку з положеннями діючого законодавства України, дають підстави для висновку про доведеність факту постійного проживання заявника на території України станом на 24.08.1991.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 293, 294, 315, 318, 319, 352, 351, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Скрипниченко Катерини Григорівни, заінтересована особа: відділ № 7 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровські області про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 25 вересня 2024 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Заінтересована особа: Відділ №7 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ: 37806243, місцезнаходження за адресою: 49064, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 75.
Суддя: Н.О. Бізяєва