Справа № 202/46/24
Провадження № 2-др/202/43/24
24 вересня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Доценко С.І.,
секретаря судового засідання Тарасової К.О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу,-
11.09.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , який був позивачем при розгляді цивільної справи 202/46/24 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Заява надійшла електронною поштою
В позовні заяві позивача було заявлено про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
В обґрунтування зазначив, що 04.09.2024 року було завершено судовий розгляд справи за його позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яким його вимоги задоволені . Під час судового розгляду було заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу. Згідно з наданими документами на підтвердження зазначених витрат просив стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14000 гривень.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення заяви заперечував. Зазначив, що витрати є необгрунтованими , послуги занадто завищені
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши заяву, надані докази суд прийшов до наступних висновків .
Судом, 04.09.2024 року було ухвалено судове рішення в зазначеній справі , яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на його користь відшкодування за завдану матеріальну шкоду внаслідок пошкодження транспортного засобу RENAUT LOGAN державний номер НОМЕР_1 в сумі 32 698, 10 гривень, 5000 ( п'ять тисяч ) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 37698,10 гривень ( тридцять сім тисяч шістсот дев'яносто гривень,10 копійок). В іншій частині позову відмовлено
Так, згідно пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо серед іншого , судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До закінчення судових дебатів позивачем заявлено про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
За правилами статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц (провадження № 61-9163св22) зазначив, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 31 жовтня 2022 року у справі № 236/3503/20-ц (провадження № 61-19531св21).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так , на підтвердження понесених судових витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги, акти прийому-передачі наданих послуг, копії платіжних документів про оплату гонорару адвоката на загальну суму 14000 грн. Із цих коштів 10000 гривень - гонорар за складання та подання позовної заяви , виходячи із розрахунку витрат 5 годин , при вартості 1 години роботи 2000 грн. Решта - 4 тис гривень за безпосередню участь в розгляді справи - по 2000 грн. за кожне судове засідання .
Суд вважає, що витрати на консультаційні послугу підготовку позову в сумі 10000 грн. не відповідають складності справи та критерію розумності їх розміру.
Справа є типовою і обґрунтованою на складання позовної заяви та подання її до суду суд вважає суму 5000 гривень.
Також суд вважає неспівмірними складності справи та витраченому часу суми гонорару за участь в судових засіданнях.
Із аналізу договору про надання послуг та доданих документів на підтвердження понесених витрат одна година часу роботи адвоката становить 2000 гривень. Адвокат як представник позивача безпосередньо приймала участь в двох судових засіданнях 8.07.2024 (37 хвилин) та 4.09.2024 року (28 хвилин) .
Таким чином , виходячи із погодинної оплати зазначеної в договорі та актах виконаних робіт за реально витрачений час в судових засіданнях підлягає стягненню 2167 грн ( 65хв*2000/60 хв)
Таким чином , суд вважає доведеними реальні витрати на професійну правничу допомогу 5000+ 2167= 7 167 грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позовні вимоги задоволено на 79 % від заявлених вимог, тому відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5662 грн.
Керуючись ст. 137,141, 270 ЦПК України, суд
Вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання АДРЕСА_2 ) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам 5662 гривень ( п'ять тисяч шістсот шістдесят дві грн ,00 копійок)
В іншій частині - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня отримання копії рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлений 25.09.2024 року.
Суддя С. І. Доценко