Справа № 202/8259/24
Провадження № 1-кп/202/1590/2024
24 вересня 2024 року м.Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду, в судовому засіданні у м. Дніпро за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12024046660000313, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 червня 2024 року у відношенні,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, має середню освіту, офіційно непрацевлаштований, не одружений, має на утримані неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не має на утриманні непрацездатних осіб, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_3 , 14.06.2024 приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував біля будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є співмешканкою останнього.
Того ж дня, перебуваючи у вищевказаному місці, у ОСОБА_3 під час розмови з ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник кримінально-протиправний умисел на заподіяння останній фізичного болю.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, перебуваючи біля будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, сидячи з правого боку на лавці від ОСОБА_5 , використовуючи свою фізичну перевагу, своєю лівою рукою вихопив з рук ОСОБА_5 термос, який остання утримувала при собі, та тримаючи термос у лівій руці завдав ним два удари ОСОБА_5 в потилицю зліва.
Далі, не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_3 , сидячи з правого боку на лавці від ОСОБА_5 , продовжуючи утримувати термос в лівій руці, завдав їй один удар в ліве плече.
Внаслідок своїх дій ОСОБА_3 умисно завдав потерпілій співмешканці ОСОБА_5 фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , за викладених вище обставин, кваліфіковано за ч.1 ст.126 КК України як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Судом встановлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 у присутності захисника, прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
ОСОБА_3 у присутності захисника, добровільно надав письмову заяву, в якій беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомився з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та погодився з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Потерпілою ОСОБА_5 також надано до суду заяву про її згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згодою з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Враховуючи наведене, відповідно до положень ст. 382 КПК України, на підставі документів, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченою своєї винуватості, розгляд даного обвинувального акту здійснюється у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановленні органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження, повністю знайшли своє підтвердження наданими до суду письмовими доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 03 липня 2024 року (а.с. 18);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.06.2024 року (а.с. 16);
- заявою про залучення до провадження потерпілої від 25 червня 2024 року (а.с. 16);
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 де потерпіла пояснила, що 14.06.2024 року о 17:00 год. вона перебувала зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 , який вихопив з її рук термос, який остання утримувала при собі, та тримаючи термос у лівій руці завдав ним удари в потилицю зліва та ліве плече, завдавши їй фізичного болю та не спричинив тілесних ушкоджень (а.с. 21-22);
- протоколом проведення слідчого експерименту та доданою до нього фототаблицею від 25 червня 2024 року (а.с. 24-32);
- протоколами допиту свідків від 25.06.2024 року, (а.с. 35-37);
- поясненнями, та протоколом допиту ОСОБА_3 якими він пояснив, що 14.06.2024 приблизно о 17 год. 00 хв. перебував разом зі своєю спімешканкою - ОСОБА_5 , та через те, що вона спілкувалася з подругою, а на нього не звертала уваги він вихопив з її рук термос, який остання утримувала при собі, та тримаючи термос у лівій руці завдав ним удари в потилицю і плече ОСОБА_5 (а.с.39, 59-60)
Таким чином, за викладених обставин, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано, за ч. 1 ст. 126 КК України як дії які виразилися в умисному завданні ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, а його винуватість доведено в повному обсязі наявними в матеріалах доказами.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а також особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, неодружений, має на утриманні неповнолітнього сина, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, та наявність обставини, яка обтяжує покарання, а саме вчинення злочину по відношенню до особи з якою він перебуває у близьких відносинах.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання у вигляді штрафу,яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередить вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, клопотань щодо його обрання від учасників процесу не надходило.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.: 370; 374; 381-382 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речовий доказ, а саме термо - кружку чорного кольору циліндричної форми з кришкою поміщену в спец пакет PSP 2122599, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №2 ДРУП ГУ НП в Дніпропетровській області - повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1