24 вересня 2024 року
м. Київ
справа №175/1872/24
провадження № 51-4345ска24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд):
головуюча ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постановуДніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року - без зміни.
Захисник ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою на вказані судові рішення з вимогою про їх скасування та визнання ОСОБА_5 невинуватим.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї копії судових рішень, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець керувався такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац 6 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ashingdane v. the United Kingdom» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Krombach v. France» від 13 лютого 2001 року).
Частинами 2, 10 статті 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Таким чином, обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлене у ст. 294 цього Кодексу, відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.
Відповідно до положень статей 36, 37 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції в порядку, встановленому процесуальним законом.
Касаційний кримінальний суд, який діє в складі Верховного Суду, здійснює кримінальне провадження в касаційному порядку, згідно з положеннями статей 1, 3, 30, 31 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК України).
Здійснення Верховним Судом касаційного провадження у справах про адміністративні правопорушення не передбачено як кримінальним процесуальним законом, так і нормами КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року не можуть бути предметом розгляду Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3