23 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 359/6713/18
провадження № 61-10495ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Конюшко Денис Борисович, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Лідія Євгенівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості права на спадкування та визнання права власності на частку в спадковому майні,
19 липня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Суд роз'яснив, особі, яка подала касаційну скаргу, що скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, мотиви клопотання про обставини пропуску строку є неповажними, тому заявниці необхідно надіслати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав пропуску строку на касаційне оскарження, з урахуванням причин невиконання ухвал Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року та 28 грудня 2023 року. Також роз'яснено, що, з урахуванням вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за повторне подання касаційної скарги має бути сплачений на загальних підставах, а за попередньо поданими скаргами - судовий збір підлягає поверненню.
На виконання вимог наведеної ухвали Верховного Суду від 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на воєнний стан в Україні, обмеження користування електроенергією, поважний вік позивачки, погіршення комунікації у пошуку правової допомоги та невручення судом ОСОБА_1 копії оскарженого рішення. Сам факт обізнаності учасника справи з постановленням судового рішення не впливає на обчислення цього строку. ЦПК України не зобов'язує і позивачка не мала можливості щодня перевіряти Єдиний державний реєстр судових рішень щодо наявності рішення суду (далі - реєстр), після ознайомлення з судовим рішенням в реєстрі одразу подала 04 жовтня 2023 року касаційну скаргу, так і 20 грудня 2023 року, як і цю скаргу. Тобто позивачка, не отримавши оскаржену постанову апеляційного суду, ознайомилась з його повним змістом в реєстрі та оскаржила судові рішення. Просить забезпечити право на ефективний судовий захист, справедливий і публічний розгляд справи, не перешкоджати у доступі до правосуддя.
Щодо сплати судового збору, заявниця просить врахувати сплачений судовий збір за попередньо поданими касаційними скаргами у цьому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).
Отже, коли строк на касаційне оскарження поновлюється після спливу значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Тому в цьому випадку посилання лише на недотримання судом процесуальних вимог щодо порядку вручення судових рішень не є достатньою підставою для поновлення такого строку, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, та для своєчасного оскарження судових рішень.
Поважними причинами пропущення строку на подання касаційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Тому зазначені заявником обставини, що ОСОБА_1 пропустила строк на касаційне оскарження через воєнний стан в Україні, обмеження користування електроенергією, поважний вік позивачки, без підтвердження таким причин жодними доказами, не можуть бути визнані поважними причинами для поновлення строку на касаційне оскарження після спливу значного періоду часу.
Позивач була обізнана про ухвалення оскаржених судових рішень, є і ініціатором апеляційного перегляду справи, користувалась правовою допомогою, повний текст оскарженої постанови апеляційного суду складено 04 вересня 2023 року, касаційну скаргу подано лише 19 липня 2024 року, касаційні скарги неодноразово поверталися Верховним Судом у зв'язку з невиконання скаржником недоліків раніше поданих касаційних скарг.
При цьому і вимог ухвали Верховного Суду від 12 серпня 2024 року щодо сплати судового збору заявником не виконано, клопотань про відстрочення або звільнення від його сплати не заявлено, а вирішення судом питання врахування сплаченого судового збору за поданняінших процесуальних звернень законом не передбачено.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, №21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Зважаючи на те, що позивачка не обґрунтувала підстави пропуску строку на касаційне оскарження,документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, не надала, касаційну скаргу слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 183, 185, 260, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков