Справа № 199/3425/24
(2/199/2044/24)
Іменем України
24.09.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 4049408.
15.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 15/12-2021-22 відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до позичальників, зокрема і до ОСОБА_1 за договором №4049408.
10.03.2023 року було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Ведикт Капітал» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4049408.
Відповідач належним чином не виконала взятих на себе зобов'язань.
Станом на 08.04.2024 заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитом не сплачуються, на підставі цього у відповідача утворилась заборгованість - 53140,45 грн, з яких:
- заборгованість за тілом кредиту 6390,00 грн.,
- заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 45401,45 грн.,
- заборгованість з комісії - 1349,00 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційногості позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 39168,00 грн., з яких:
- заборгованість за тілом кредиту 6390,00 грн.,
- заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 31429,00 грн.,
- заборгованість з комісії - 1349,00 грн.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 травня 2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач правом на подачу письмово відзиву на позов не скористалась.
Судом по справі встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
12.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4049408, підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором U71363, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені цим договором.
Сума кредиту становить 7100, 00 грн. (п. 1.2.). Кредит надається загальним строком на 30 днів з 12/08.2021 (п. 1.3). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 11.09.2021 року. Комісія за надання кредиту 1349,00 грн. Проценти за користування кредитом: 3621,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6). Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2,.2.3 цього договору (п. 1.7.).
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролангацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (п. 2.3.1.2.).
У разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгації та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (п. 4.2).
Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному виглядів особистому кабінеті),ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, позичальник також підтвердив, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Позичальник, підписавши цей Договір, підтверджує, що свій примірник цього Договору разом з додатками отримав. Додатками до даного договору є графік платежів за договором про споживчий кредит № 4049408 від 12.08.2021, паспорт споживчого кредиту
Згідно з додатками до даного договору сторони погодили графік платежів за даним договором, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: суму кредиту, строк кредитування, мету отримання кредиту, спосіб надання кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4049408 від 12.08.2021 станом на 08.04.2023, заборгованість за даним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 53140,45 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6390,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 45401,45 грн., заборгованість з комісії - 1349,00 грн.
Згідно копії Договору факторингу № 15/12-2021-22 від 15.12.2021, ТОВ «МІЛОАН» передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв право грошової вимоги, що належить ТОВ «МІЛОАН», і став кредитором за кредитними договорами укладеними між ТОВ «МІЛОАН» та боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Відповідно до актів приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 15/12-2021-22 від 15.12.2021до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшли всі права вимоги за договором факторингу.
ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «Вердикт капітал» прийняв реєстр боржників в електронному вигляді наданий на флеш-носії, що підтверджується копією акта приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за Договором Факторингу № 15/12-2021-22 від 15.12.2021, до якого входить договір № 4049408 від 12.08.2021 укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Згідно копії договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв право грошової вимоги, що належить ТОВ «Вердикт Капітал», і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між ТОВ «Вердикт Капітал» та боржниками, зазначеними у додатках № 1 та № 3, в розмірі портфеля заборгованості. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 до ТОВ «Коллект Центр» перейшли всі права вимоги за даним.
Згідно копії Витягу з реєстру боржників до Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, ОСОБА_1 включено до боржників за кредитним договором № 4049408 від 12.08.2021, в сумі 53140,45 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6390,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 45401,45 грн., заборгованість з комісії - 1349,00 грн.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 4049408 від 12.08.2021.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а також Закону України "Про електронні довірчі послуги", передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно допп.12п.1ч.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про споживчий кредит підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Встановивши, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 4049408 від 12.08.2021, а відповідач в свою чергу отримала кредитні кошти та не повернула їх у встановлений договорами строк, суд дійшов до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6390,00 грн.
Судом встановлено, що заборгованість за відсотками відповідно до розрахунку заборгованості нарахована поза межами строку дії кредитного договору, а тому суд вважає за необхідне здійснити перерахунок даної заборгованості з урахування строків кредиту за вищевказаним договором, отже за кредитним договором № 4049408, де строк кредиту - 30 днів, а фіксована процентна ставка становить 1,7 % на добу - заборгованість по відсоткам складає 3258,90 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії в розмірі 1349,00 грн. за договором про споживчий кредит № 4049408 від 12.08.2021, оскільки у Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 установлено, що позивачем нараховано відповідачеві до сплати комісію за обслуговування кредитної заборгованості без зазначення, яке саме дії банку входять до такого обслуговування, яку позивач просить стягнути з відповідача, - підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача комісії за договорами суд не вбачає.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
В позовній заяві позивач просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн. На підтвердження таких витрат позивачем долучено копії: договору про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023, прайс-лист АО «Лігал Ассіст», заявку на надання юридичної допомоги № 130 від 01.03.2024 та витяг з акту№2 про надання юридичної допомоги від 08.03.2024, згідно якого АО «Лігал Ассіст» надала клієнту ТОВ «Коллект Центр» правову допомогу вартістю 13000 грн у виді: надання усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за надання усної консультації з вивченням документів, підготовки пропозиції, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду в справі про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаної послуги.
У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, зокрема те, що відповідачем було отримано в кредит суму коштів в розмірі 7100,00 грн, а решта задоволених позовних вимог становить розмір процентів за користування грошовими коштами, що значно перевищує суму отриманих відповідачем коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін, а саме в розмірі 1000 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.
Керуючись статтями 11, 207, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 638, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. №3, офіс №306) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4049408 від 12 серпня 2021 року в розмірі 9648,90 грн. з яких: 6390,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту (основна сума боргу), 3258,90 грн. - заборгованість за відсотками, судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 3028,00 грн., та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн., а всього 13676 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 90 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко