17 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 755/2985/20
Провадження № 61-11405ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)
на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року
у справі за позовом скаржниці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший інвестиційний клуб», ОСОБА_2 (далі - набувачка), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича та Рогача Вадима Вікторовича , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбер», Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» - про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та витребування майна з чужого незаконного володіння і
1. 9 серпня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову, або скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо строку на касаційне оскарження
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
4.1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).
4.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
4.3. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
4.4. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.5. 18 червня 2024 року суд апеляційної інстанції проголосив вступну та резолютивну частини постанови, а повний текст зазначеної постанови склав 5 липня 2024 року. Скаржниця подала касаційну скаргу 9 серпня 2024 року, тобто пропустила строк на касаційне оскарження (останнім днем строку для подачі касаційної скарги був понеділок 5 серпня 2024 року). Скаржниця у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження. Мотивувала тим, що повний текст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції отримала 11 липня 2024 року. Доказів цього не надала. З огляду на зазначене скаржниця має додатково обґрунтувати підстави пропуску строку на касаційне оскарження, зокрема підтвердивши вказану дату отримання постанови апеляційного суду.
(2) Щодо сплати судового збору
5. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
5.2. Скаржниця додала до касаційної скарги платіжну інструкцію № 5 про сплату нею 9 серпня 2024 року 10 765,60 грн судового збору, що не відповідає розміру цього збору, встановленому Законом України «Про судовий збір».
5.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
5.4. За подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
5.5. За змістом підпунктів 1 і 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року становив 2 102,00 грн.
5.6. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
5.7. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
5.8. За змістом абзацу першого частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
5.9. Позивачка звернулася до суду у лютому 2020 року та просила: (1) визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2094 від 9 листопада 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В.; (2) витребувати у набувачки квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира). Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Скаржниця оскаржила судові рішення в цілому, тобто щодо однієї вимоги немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру.
5.10. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що згідно з договором купівлі-продажу від 11 червня 2019 року вартість квартири становила 1 494 712,70 грн. Тому за подання касаційної скарги скаржниця за попереднім підрахунком мала б сплатити ((2 102,00 грн х 0,4)+ (2 102,00 грн х 5)) х 200 % = 22 701,60 грн судового збору, враховуючи те, що скарга стосується однієї немайнової вимоги й однієї майнової (максимальна ставка судового збору з огляду на вартість квартири).
Скаржниця сплатила лише 10 765,60 грн судового збору. Тому має доплатити 11 936,00 грн судового збору.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;2167325988; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 755/2985/20).
5.11. Скаржниця має надати суду документ про доплату судового збору у розмірі, визначеному законом, із такою кількістю копій цього документа, яка відповідає кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
6. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).
7. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 390, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший інвестиційний клуб», ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича та Рогача Вадима Вікторовича , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбер», Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» - про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та витребування майна з чужого незаконного володіння.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима