17 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 343/1967/23
Провадження № 61-11502ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився із касаційною скаргою Вигодської селищної ради Івано-Франківської області (далі - скаржник)
на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 4 липня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах і в інтересах його малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - діти) - до скаржника та ОСОБА_5 про визнання протиправним зняття із зареєстрованого місця проживання та скасування рішення про це і
1. 9 серпня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо вимог до змісту касаційної скарги
4. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Скаржник такі підстави не конкретизував.
4.1. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);
(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
4.2. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
4.3. Скаржник у касаційній скарзі мотивував, чому вважає, що оскаржені судові рішення слід скасувати, зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Однак не зазначив у яких саме постановах Верховного Суду є висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які не врахували суди в оскаржених рішеннях. Тому скаржник повинен надати відповідну інформацію з обґрунтуванням.
(2) Щодо сплати судового збору
5. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
5.2. Скаржник додав до касаційної скарги платіжну інструкцію № 525 про сплату ним 1 серпня 2024 року 2 147,20 грн судового збору, що не відповідає розміру цього збору, встановленому Законом України «Про судовий збір».
5.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
5.4. За подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
5.5. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.
5.6. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
5.7. Позивач звернувся до суду у серпні 2023 року та просив: (1) визнати протиправним внесення відомостей до реєстру територіальної громади про зняття його та дітей з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; (2) скасувати відомості про зняття їх із реєстрації місця проживання за цією адресою. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив позов. Скаржник оскаржив судові рішення в цілому, тобто щодо двох вимог немайнового характеру.
5.8. Тому за подання касаційної скарги скаржник мав би заплатити 2 684,00 грн х 0,4 х 2 х 200 % = 4 294,40 грн судового збору. Однак сплатив лише 2 147,20 грн судового збору. Тому має доплатити 2 147,20 грн судового збору.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;04355875; судовий збір, за скаргою Вигодської селищної ради, Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 343/1967/23).
5.9. Скаржник має надати суду документ про доплату судового збору у розмірі, визначеному законом. Такий документ скаржник повинен надати з такою кількістю його копій, яка відповідає кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
6. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
7. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу Вигодської селищної ради Івано-Франківської області на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 4 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який також діє в інтересах своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Вигодської селищної ради Івано-Франківської області та ОСОБА_5 про визнання протиправним зняття із зареєстрованого місця проживання та скасування рішення про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима