17 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 754/6396/23
Провадження № 61-11526ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)
на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 5 червня 2024 року
у справі за її позовом до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району місті Києва» - про визнання наймачем, зобов'язання укласти договір найму
та за зустрічним позовом відповідача до скаржниці та ОСОБА_2 (далі - чоловік), які також діють в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 (далі - дитина), ОСОБА_4 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району місті Києва», Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації - про звільнення безпідставно займаного приміщення шляхом виселення та
1. 13 серпня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення її позову та відмову в задоволенні зустрічного.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
4. За змістом пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). Проте скаржниця у касаційній скарзі не зазначила такі дані про дитину, яка є учасником справи за зустрічним позовом.
5. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. Скаржниця додала до касаційної скарги, зокрема, докази зі сплати судового збору. Однак не додала копії такого документа відповідно до кількості учасників справи. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржниця подала касаційну скаргуразом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками.
6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.1. Скаржниця додала до касаційної скарги квитанцію до платіжної інструкції № 0. 0.3815516189.1 про сплату 12 серпня 2024 року 2 147,20 грн судового збору, що не відповідає розміру цього збору, встановленому Законом України «Про судовий збір».
6.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
6.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
6.5. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із 1 січня 2023 року 2 684,00 грн.
6.6. У травні 2023 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати її наймачем квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира) та зобов'язати відповідача укласти зі скаржницею договір найму цієї квартири. А у липні 2023 року відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив звільнити квартиру шляхом виселення з неї скаржниці, чоловіка та дитини.
6.7. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову скаржниці та задовольнив зустрічний позов. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Скаржниця оскаржила судові рішення в цілому, тобто щодо двох немайнових вимог за первісним позовом й однієї немайнової вимоги за зустрічним.
6.8. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзаци другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
6.9. З огляду на вказані приписи за подання касаційної скарги скаржниця мала б сплатити: ((2 684,00 грн х 0,4 х 2) +2 684,00 грн) х 200 % = 9 662,40 грн судового збору. Однак сплатила лише 2 147,20 грн. Тому має доплатити 7 515,20 грн судового збору.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;3298911369; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 754/6396/23).
6.10. Скаржниця має надати суду документ про доплату судового збору у вказаному розмірі з такою кількістю його копій, яка відповідає кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
8. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі,Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 5 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району місті Києва» - про визнання наймачем і зобов'язання укласти договір найму, а також за зустрічним позовом Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які також діють в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району місті Києва», Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації - про звільнення безпідставно займаного приміщення шляхом виселення.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима