Постанова
Іменем України
18 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 522/3651/20
провадження № 61-18217св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісагіс»,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про припинення правовідносин за кредитним договором, визнання іпотеки припиненою
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» на постанову Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Комлевої О. С., Сєвєрової Є. С.,
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати припиненими правовідносини за договором кредиту від 30 січня 2007 року № 98, укладеним між ним і АКБ «Імексбанк» (правонаступник ПАТ «Імексбанк»); визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним між АКБ «Імексбанк» і ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. 31 січня 2007 року, зареєстрованим у реєстрі за № У-56; визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним між АКБ «Імексбанк» і ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. 31 січня 2007 року, зареєстрованим у реєстрі за № У-57; визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним між АКБ «Імексбанк» і ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. 31 січня 2007 року, зареєстрованим у реєстрі за № У-58; визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним між АКБ «Імексбанк» і ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. 31 січня 2007 року, зареєстрованим у реєстрі за № У-59; визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним між АКБ «Імексбанк» і ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. 31 січня 2007 року, зареєстрованим у реєстрі за № У-60.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що між ним і АКБ «Імексбанк», правонаступником якого є ПАТ «Імексбанк», був укладений договір кредиту від 30 січня 2007 року № 98 (далі - договір кредиту) за умовами якого він отримав кредит у сумі 8 260 266,80 грн зі сплатою 19 % річних і кінцевим терміном повернення до 30 січня 2017 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ним і АКБ «Імексбанк» укладені іпотечні договори, посвідчені 31 січня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. за реєстровими номерами У-56, У-57, У-58, У-59, У-60, за умовами яких в іпотеку передані майнові права на квартири, що будувалися на АДРЕСА_1 .
29 грудня 2014 року було здійснено остаточний розрахунок за договором кредиту за рахунок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» (далі - ТОВ «Нова-Хвиля) на суму 2 202 647,36 грн, які в примусовому порядку згідно з договором поруки списані АТ «Імексбанк» з відкритого в АТ «Імексбанк» поточного рахунку ТОВ «Нова-Хвиля».
На підставі постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 26 січня 2015 року № 50 «Про віднесення АТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року № 16 «Про затвердження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», яким з 27 січня 2015 року в АТ «Імексбанк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 року № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Імексбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 року № 105 «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Імексбанк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк».
У 2019 році було відновлено його заборгованість за договором кредиту та пред'явлено позов у справі № 522/4167/19 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 01 жовтня 2020 року позов задовольнив. Визнав припиненими правовідносини за кредитним договором від 30 січня 2007 року № 98, укладеним між ПАТ «Імексбанк» і ОСОБА_1 Визнав припиненою іпотеку за іпотечними договорами укладеними між ПАТ «Імексбанк» і ОСОБА_1 : від 31 січня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К., зареєстрованим у реєстрі за № У-56; від 31 січня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К., зареєстрованим у реєстрі за № У-57; від 31 січня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К., зареєстрованим у реєстрі за № У-58; від 31 січня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К., зареєстрованим у реєстрі за № У-59; від 31 січня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К., зареєстрованим у реєстрі за № У-60. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимога про визнання припиненими правовідносин за договором кредиту є неналежним способом захисту, тому підстав для її задоволення немає. Разом із тим наявні правові підстави для припинення іпотек за іпотечними договорами у зв'язку з доведеністю позивачем заявлених ним вимог у цій частині.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Одеський апеляційний суд постановою від 02 листопада 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Ісагіс» задовольнив. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована існуванням заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту станом на 09 квітня 2020 року, яка становить 4 483 452,78 грн. (без урахування пені та штрафів), що значно перевищує 2 202 647,36 грн, яка була погашена за рахунок коштів ТОВ «Нова-Хвиля», тому немає підстав для припинення іпотеки.
Місцевий суд не звернув увагу на те, що державна реєстрація прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень майна щодо майнових прав на нерухоме майно, що будується, та передано в іпотеку за іпотечними договорами на забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту була проведена 02 лютого 2015 року, тобто задовго до того, як ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Ці обставини були предметом розгляду у справі № 522/4167/19, проте не є безумовною підставою для задоволення позову у цій справі, оскільки кожна справа розглядається в межах тих вимог, що заявлені, і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених процесуальним законом випадках.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ТОВ «Нова-Хвиля» просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16 та постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 522/3746/19.
На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник вказує про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції в супереч ЦПК України належним чином не встановив усіх фактичних обставин справи, проігнорував висновки судів, зроблені за наслідками розгляду справи № 522/4167/19, що фактично призвело до колізії у спірних правовідносинах та порушенню принципу юридичної визначеності.
За наслідками розгляду справи № 522/4167/19 відмовлено ТОВ «Ісагіс» у відновленні права іпотеки, відмовлено в застосуванні наслідків недійсності нікчемного правочину - договору розірвання договору іпотеки. Тобто з однієї сторони іпотеки на сьогодні немає, а з іншої відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимогу у цій справі, суд апеляційної інстанції повністю підтримав правову позицію ТОВ «Ісагіс» та зробив висновки у спірних правовідносинах повністю протилежні висновкам суду у справі № 522/4167/19. Тобто суд апеляційної інстанції визнав наявність у ТОВ «Ісагіс» прав іпотеки.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.
У січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Ісагіс» на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю рішення апеляційного суду. Третя особа сама собі суперечить, оскільки якби іпотека на сьогодні була б відсутня, то і необхідності позивачу звернутися до суду з цим позовом не було б.
У справі № 522/4167/19 досліджувалося питання пов'язане з тим, що позивачу у справі було надано банком довідку про повне погашення кредиту за кредитним договором, проте у тій справі питання щодо наявності/чи відсутності доказів, які б могли підтвердити належне виконання зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором не надано.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
25 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між АКБ «Імексбанк», правонаступником якого є ПАТ «Імексбанк», і ОСОБА_1 укладено договір кредиту від 30 січня 2007 року № 98 та додаткові угоди до нього від 12 лютого, від 15 квітня, від 07 жовтня, від 16 грудня 2009 року, від 22 жовтня 2012 року, від 24 квітня 2013 року, від 17 червня 2013 року, за яким отримано кредит у сумі 8 260 266,00 грн зі сплатою 19 % річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 30 січня 2017 року. Кредит надано для придбання п'яти квартир, що будуються на АДРЕСА_1 .
На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між АКБ «Імексбанк» і ОСОБА_1 укладено:
іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. 31 січня 2007 року, зареєстрований у реєстрі за № У-56;
іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. 31 січня 2007 року, зареєстрований у реєстрі за №У-57;
іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. 31 січня 2007 року, зареєстрований у реєстрі за № У-58;
іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. 31 січня 2007 року, зареєстрований у реєстрі за № У-59;
іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. 31 січня 2007 року, зареєстрований у реєстрі за № У-60.
12 вересня 2014 року між АТ «Імексбанк» і ТОВ «Нова-Хвиля» укладено договір банківського вкладу № 24 («Зручний»), на суму 102 838 000,00 грн на термін з 12 вересня 2014 року до 11 вересня 2015 року.
29 грудня 2014 року АТ «Імексбанк» списані кошти в сумі 2 202 647,36 грн з поточного рахунку ТОВ «Нова-Хвиля», що був відкритий після дострокового зняття коштів з депозитного рахунку, на погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту з посиланням на договір поруки від 27 листопада 2014 року. Кредитна справа ОСОБА_1 договору поруки від 27 листопада 2014 року не містить.
ОСОБА_1 працював в ПАТ «Імексбанк» з 12 липня 2000 року до 02 лютого 2016 року; з 29 грудня 2015 року працював на посаді начальника відділу Інтернет-технологій.
На підставі постанови Правління НБУ від 26 січня 2015 року № 50 «Про віднесення АТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року № 16 «Про затвердження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», згідно з яким з 27 січня 2015 року у АТ «Імексбанк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
Наказом від 27 січня 2015 року № 11-в «Про відкликання довіреностей, повноваження посадових осіб, передачу печаток, документів, цінностей», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «Імексбанк» Северина Ю. П. відкликано всі довіреності, видані попередніми керівниками АТ «Імексбанк» на представництво інтересів, укладення договорів, правочинів, угод та вчинення будь-яких інших юридичних дій.
30 січня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесена інформація щодо зміни керівника АТ «Імексбанк», зазначено керівником уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю. П.
02 лютого 2015 року під час введення в АТ «Імексбанк» тимчасової адміністрації проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень майна за забезпечувальними іпотечними договорами до договору кредиту від 30 січня 2007 року № 98 за заявою начальника юридичного управління Травкіна О. Г., який діяв на підставі довіреності, посвідченої 13 березня 2014 року приватним нотаріусом Чужовською Н. Ю., зареєстрованої в реєстрі за № 1669, тобто діючого на підставі виданої попереднім керівником довіреності.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 року № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Імексбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 року № 105 «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Імексбанк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк».
Рішенням засідання малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк» (Протокол від 16 квітня 2018 року № 1) рекомендовано Уповноваженій особі на ліквідацію АТ «Імексбанк» провести роботу із встановлення ознак нікчемності правочинів щодо дострокового розірвання депозитних договорів, укладених між АТ «Імексбанк» і ТОВ «Нова-Хвиля», відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за рахунок яких відбулося погашення заборгованості за 10 кредитними договорами, укладеними з фізичними особами, і 3 кредитними договорами, укладеними з юридичними особами, серед яких кредитний договір ОСОБА_1 № 98.
13 червня 2018 року ОСОБА_1 направлено повідомлення про нікчемність транзакцій з погашення заборгованості за договором кредиту від 30 січня 2007 року № 98, які були проведені ТОВ «Нова-Хвиля».
За даними реєстру НБУ ТОВ «Нова-Хвиля» є пов'язаною з АТ «Імексбанк» особою.
Згідно з інформацією, викладеною у довідці уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» станом на 09 квітня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту від 30 січня 2007 року № 98 становила 4 483 452,78 грн (без урахування пені та штрафів).
АТ «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію не підтверджує виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором кредиту від 30 січня 2007 року № 98, не приймає проведені 29 грудня 2014 року транзакції з погашення заборгованості за договором кредиту в сумі 2 202 647,36 грн за рахунок грошових коштів ТОВ «Нова-Хвиля» з поточного рахунку, що був відкритий після дострокового зняття коштів із депозитного рахунку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).
Припинення основного зобов'язання є підставою для припинення іпотеки (частина перша статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором припиняється як це зобов'язання, так і зобов'язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Встановивши, що матеріали справи не містять доказів належного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань, а АТ «Імексбанк» надало докази наявності заборгованості у позивача за договором кредиту, яка не спростована відповідачем, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для припинення зобов'язань на підставі частини 1 статті 599 ЦК України, тобто припинення зобов'язання виконанням, проведеним належним чином. Оскільки іпотечні договори є забезпечувальними договорами кредитних зобов'язань ОСОБА_1 , тому немає і підстав припинення іпотеки.
Аргументи касаційної скарги щодо неврахування апеляційним судом встановлених у судових рішеннях фактів не є підставою для скасування постанови апеляційного суду, адже преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Висновки судів у цій справі не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, що зазначені заявником у касаційній скарзі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до незгоди з ним та необхідності здійснення переоцінки обставин справи, що перебуває поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов