18 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 460/2709/23
провадження № 61-12420 ск 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ситнік О. М., розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України», подану їх представником Чабан Ольгою Олегівною, на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 16 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» про стягнення заборгованості з нарахованої та невиплаченої заробітної плати, невиплаченої грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди,
1. У квітні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» (далі - ДП «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення») на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 97 462,72 грн, грошову компенсацію за 30 днів невикористаної щорічної відпустки у розмірі 33806,69 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку, з 01 березня 2023 року по день ухвалення судом рішення, та моральну шкоду у розмірі 60 000,00 грн.
2. Біляївський районний суд Одеської області рішенням від 16 серпня 2023 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ДП «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», на користь ОСОБА_1 не виплачену грошову компенсацію за 30 днів невикористаної щорічної відпустки у розмірі 33806,69 грн; не виплачену суму заробітної плати у розмірі 97462,72 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 березня 2023 року по 16 серпня 2023 року у розмірі 168073,88 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив. Вирішив питання щодо судових витрат.
3. Одеський апеляційний суд постановою від 06 серпня 2024 року апеляційну скаргу ДП «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» залишив без задоволення. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 16 серпня 2023 року в оскаржуваній частині залишив без змін.
4. У вересні 2024 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України», подана їх представником Чабан О. О. , на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 16 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року,у якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення з ДП «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку з 01 березня 2023 року по 16 серпня 2023 року у розмірі 168073,88 грн, та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 в задоволенні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 01 березня 2023 року по 16 серпня 2023 року у розмірі 168073,88 грн. відмовити.
5. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
7. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
9. Ціна позову в цій справі становить 359 343,29 грн, яка станом на 01 січня 2024 рокуне перевищуєдвохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Тобто судові рішення у справі № 496/2709/23 не підлягають касаційному перегляду в силу вимог закону.
10. Водночас касаційна скарга містить посилання на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у випадках, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
11. Так скаржник, обґрунтовуючи те, що справа має виняткове значення для нього зазначає, що внаслідок керівництва в. о. директора ОСОБА_1 підприємство опинилося у скрутному фінансовому становищі з боргами перед приватними підприємствами, господарські відносини та операції з якими не підтверджені належними документами та первинною документацією. Управлінням стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НПУ відносно колишнього в. о. директора ОСОБА_1. здійснюється оперативне супроводження матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 4202416000000021від 26 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України - за фактом укладення удаваних та фіктивних (безтоварних) правочинів, залучення колишнім в. о. директором ОСОБА_1 підконтрольних підприємств для стягнення фіктивно сформованих боргів перед цими підприємствами та введення державного підприємства до стану банкрутства. Сума 168 073,88 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнута на користь ОСОБА_1 є для ДП вагомою, оскільки, як зазначалося, внаслідок керівництва в. о. директора ОСОБА_1 підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі.
12. Верховний Суд виходить з того, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес», зокрема слід розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.
13. Стосовно «виняткового значення» справи для учасника, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
14. Верховний суд враховує, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування.
15. Перевіривши зазначені доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що наведена скаржником обставина не дає достатніх підстав для висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в цій справі, оскільки один лише фінансовий критерій не може бути визначальним для виняткового значення справи, а іншим скаржник свої доводи належним чином не обґрунтував та не долучив жодних доказів на їх підтвердження. Незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення для нього, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
16. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
17. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
18. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
19. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
20. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
21. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
22. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
23. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).
24. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
25. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
26. Враховуючи наведене, оскільки ДП «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» подано касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
27. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
28. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особами, які подали касаційні скарги, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» про стягнення заборгованості з нарахованої та невиплаченої заробітної плати, невиплаченої грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, за касаційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України», поданою їх представником Чабан Ольгою Олегівною, на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 16 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
Є. В. Петров
О. М. Ситнік