18 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 753/2307/23
провадження № 61-12339 ск 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ситнік О. М.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Тесля Степаном Миколайовичем, на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення за непоставлений товар грошових коштів й відшкодування моральної шкоди,
1. У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення за непоставлений товар грошових коштів й відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000, 00 грн.
2. Дарницький районний суд міста Києва заочним рішенням від 07 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив частково. Розірвав договір купівлі-продажу ноутбука VCI GF66 07-1180OH/16GB/1TSSD/RTX 3070/DOS/144Hz від 20 вересня 2022 року, укладений між ОСОБА_2 , та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 . Стягнув з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , 56 425,00 грн сплачених грошових коштів за договором купівлі-продажу товару, 412,75 грн - 3% річних, інфляційну складову боргу - 1 536,55 грн, 5 000,00 грн - моральної шкоди, 1 073,60 грн - судового збору, а всього - 64 447,90 грн. Стягнув з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь держави 2 147,20 грн судового збору.
3. Київський апеляційний суд постановою від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , подану адвокатом Тесля С.М. залишив без задоволення. Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року залишив без змін.
4. У вересні 2024 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Тесля С. М., на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .
5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
6. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
7. В постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
8. Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
9. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
10. Оскільки предметом спору у цій справі є вимоги про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення за непоставлений товар грошових коштів й відшкодування моральної шкоди в загальному розмірі 68 374,30грн, отже ціна позову в цій справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 30 = 90 840,00 грн), зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
11. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
12. Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
13. Дослідивши предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд дійшов висновку про малозначність цієї справи, незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, оскільки стаття 19 ЦПК України розташована у Розділі I «Загальні положення» та поширюється й на касаційне провадження.
14. Разом з цим, касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
15. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
16. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
17. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
18. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
19. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
20. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення ЄСПЛ у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
21. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).
22. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
23. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
24. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
25. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
26. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 та 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення за непоставлений товар грошових коштів й відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Тесля Степаном Миколайовичем, на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
Є. В. Петров
О. М. Ситнік