23 вересня 2024 року
м. Київ
справа №460/27839/23
адміністративне провадження № К/990/32448/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М. В., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Доготер Оксани Георгіївни , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі №460/27839/23 за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
11 грудня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не виплати додаткової винагороди, збільшену до 100000 грн, передбачену постановою Кабінетом Міністрів України №168 з січня 2023 року;
- зобов'язати здійснити виплату додаткової винагороди, збільшену до 100000 грн. передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168, з січня 2023 року;
- зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втраті частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року, відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача звернулася до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали. Виявлені недоліки скаржнику запропоновано усунути шляхом подання до суду касаційної інстанції: уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
09 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, однак представником позивача жодним чином не обґрунтовано підстави касаційного оскарження.
Варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Тож, саме по собі посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Окрім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Доводи скаржника у цій частині не доведені у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другою, третьою статті 353 КАС України.
За таких обставин Суд уважає, що скаржником не наведено належного обґрунтування можливості касаційного оскарження рішення суду з підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом із тим, доводи скаржника зводяться до часткового опису обставин справи, цитування норм законодавства, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Лише цитування зазначених норм процесуального закону та посилання на них як на підставу касаційного оскарження судового рішення не є достатнім, оскільки скаржником не зазначено обґрунтованих підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України..
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Скаржнику було роз'яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 29 серпня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху з частині обгрунтвання підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
За наслідками не виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідно до частини другої статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.
Враховуючи, що у встановлений строк недоліки касаційної скарги не усунуто, касаційну скаргу слід повернути скаржнику.
Керуючись статтями 169, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Доготер Оксани Георгіївни , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі №460/27839/23 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді М. В. Білак
Л. О. Єресько