23 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 260/10589/23
адміністративне провадження № Зі/990/108/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження питання про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюка Андрія Григоровича за заявою ОСОБА_1 у справі № 260/10589/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 (далі - заявниця, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - відповідач, КДКА Закарпатської області), в якому просила визнати протиправними та скасувати Рішення КДКА Закарпатської області від 02.11.2023 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та Рішення КДКА Закарпатської області від 23.11.2023 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням від 29.02.2024 Закарпатського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою від 13.06.2024 Восьмого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення КДКА Закарпатської області від 02.11.2023 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , рішення КДКА Закарпатської області від 23.11.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .. Зобов?язано КДКА Закарпатської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 , яка надійшла супровідним листом ВКДКА № 1811 від 18.10.2023 з врахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні.
15.07.2024 до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 у справі № 260/10589/23
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Загороднюку А.Г., суддям Білак М.В., Кашпур О.В.
Ухвалою від 07.08.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12.08.2024 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., судді Білак М.В., судді Кашпур О.В. від участі у розгляді цієї справи, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 03.09.2024 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Загороднюка А.Г., у зв?язку з перебуванням члена колегії судді Кашпур О.В. у відпустці, запропонував КДКА Закарпатської області та ВКДКА у визначений строк надати пояснення щодо питань, порушених ОСОБА_1 у заявах, включно щодо відводу колегії суддів.
04.09.2024 до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявниця висловлює недовіру судді Загороднюку А.Г., який до вирішення питання заявленого 12.08.2024 відводу, всупереч закону вчинив дії направлені на прийняття 03.09.2024 участі в ухваленні судового рішення, у зв'язку з чим вимагала від останнього самовідвестися від розгляду справи № 260/10589/23 та негайно самостійно повідомити Вищу раду правосуддя про вчинення дисциплінарного проступку.
У цій заяві ОСОБА_1 наголошувала на тому, що станом на 04.09.2024 подана нею через систему "Електронний суд" заява про відвід від 11.08.2024 (вх. суду від 12.08.2024) не вирішувалася у встановленому порядку шляхом передачі судді, який не входить до складу суду, який розглядає цю справу, судове рішення за результатами розгляду відводу судом не ухвалювалося, а тому до вирішення питання заявленого відводу від 12.08.2024 встановлена пряма заборона приймати участь в ухваленні будь-якого судового рішення.
Однак, наполягає заявниця, до вирішення питання заявленого відводу від 12.08.2024 суддею Загороднюком А.Г. вчинені дії направлені на прийняття участі в ухваленні будь-якого судового рішення, що перебуває у безпосередній суперечності до імперативу частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, є діями, які підривають авторитет правосуддя в очах світової спільноти, громадян України, є зневагою та паплюженням Конституції України, неповагою до волевиявлення Українського народу на Всеукраїнському референдумі 01.12.1991, керуючись яким прийнято Конституцію України, є діями направленими на повалення Конституційного ладу в Україні, зневагою до затвердженої Президентом України Концепції розвитку системи правосуддя на 2024-2026 роки.
09.09.2024 до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відвід судді Загороднюка А.Г. від участі у розгляді справи з тих самих підстав.
Ухвалою від 19.09.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду визнав, зокрема, заяви ОСОБА_1 від 04.09.2024 та від 09.09.2024 необґрунтованими, оскільки заявниця не навела жодних посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу судді від розгляду цієї справи.
У цій ухвалі Верховний Суд зауважив, що обставини, на які вказує заявниця у якості підстави для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді. У зв'язку з перебуванням члена колегії судді Кашпур О.В. у відпустці, суддя Загороднюк А.Г. ухвалою від 03.09.2024 надав учасникам справи можливість висловити свою думку з приводу заявлених заявницею численних клопотань, що не можна розцінювати як упередженість у будь-якому її прояві. Такі дії суду спрямовані на виконання частини третьої статті 306 КАС України задля забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства.
Реагуючи на доводи заявниці в частині невирішення в установлені КАС України строки заявленого нею 12.08.2024 відводу колегії суддів, колегія суддів підкреслила, що це було обумовлено перебуванням судді Загороднюка А.Г. та судді Кашпур О.В. у відпустці у період з 12.08.2024 по 16.09.2024, про що було додатково вказано в ухвалі від 03.09.2024, а суддя Білак М.В. перебувала у відрядженні з 15.09.2024 по 18.09.2024.
За наведених обставин заяви ОСОБА_1 про відвід судді Загороднюка А.Г. від участі у розгляді справи №260/10589/23 визнані судом необґрунтованими, у зв'язку чим питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України передано на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 для розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.09.2024, у якій заявницею висловлено недовіру судді Загороднюку А.Г. у справі № 260/10589/23, визначено суддю Єресько Л.О.
Представником Карпович А.П., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , подано заяву про розгляд заяви про відвід в режимі відеоконференції поза межами зали судових засідань з власних засобів зв?язку ОСОБА_1 та її представника та за участі сторін.
За частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Отже, вказана норма передбачає розв?язання питання про відвід в порядку письмового провадження, тобто без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Водночас за ініціативою самого суду, питання про відвід може бути розглянуте у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Аналіз частини восьмої статті 40 КАС України дозволяє прийти висновку, що вирішення питання про відвід у відкритому судовому засіданні це право, а не обов'язок суду.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмовій заяві, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Отже, у цій справі Суд не бачить підстав для вирішення питання про відвід у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відповідно проводити трансляцію судових засідань та вважає за можливе розглянути дане питання в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви від 04.09.2024, суддя виходить із такого.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об?єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім?ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім?ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об?єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об?єктивності судді у стороннього спостерігача.
У цьому світлі необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб?єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об?єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з?ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб?єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
При об?єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Суб?єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
За змістом доводів заяви від 04.09.2024 слідує, що заявниця уважає, що суд у її справі не відповідає критеріям незалежного та неупередженого суду, встановленого законом, виходячи з того, що суддею Загороднюком А.Г. до вирішення питання про відвід колегії суддів за раніше поданою нею заявою від 12.08.2024 постановлено ухвалу від 03.09.2024, якою запропоновано Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Закарпатської області та Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури надати пояснення щодо питань, порушених ОСОБА_1 у заявах, клопотаннях, включно щодо заявленого відводу колегії суддів.
За загальними підходами, що застосовуються Верховним Судом при оцінці оскаржуваних судових рішень з мотивів постановлення їх складом суду, який не відповідає критеріям незалежного та неупередженого суду через ухвалення цих судових рішень до вирішення питання про відвід судді (колегії суддів), суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов'язаних із подальшим процесуальним рухом справи, до вирішення заяви про відвід, крім вирішення заявленого відводу.
З'ясування думки учасників щодо, зокрема, підстав заявленого відводу не є процесуальною дією, яка б мала наслідком процесуальний рух справи, а спрямоване насамперед на вирішення заявленого відводу із забезпеченням права всіх учасників висловитися з цього питання, що не суперечить частині другій статті 6 та частині другій статті 19 Конституції України та не може свідчити про упередженість.
При цьому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Інших підстав, які б свідчили про упередженість судді Верховного Суду Загороднюка А.Г. або необ?єктивність під час розгляду справи № 260/10589/23 заявниця не навела, а суддею не встановлено.
Таким чином, оскільки наведені заявницею на обґрунтування заяви про відвід судді обставини не знайшли свого підтвердження - підстав для висновку про наявність визначених статтею 36 КАС України обставин та інших передумов для відводу колегії судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюка А.Г. у справі № 260/10589/23 немає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 256 КАС України,
1. Відмовити у задоволенні заяви представника Карповича Андрія Петровича , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про розгляд питання про відвід судді за участі сторін у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
2. Відмовити ОСОБА_1 у відводі судді Загороднюка Андрія Григоровича з підстав, викладених у заяві від 04.09.2024, від участі у розгляді справи № 260/10589/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Л.О. Єресько,
Суддя Верховного Суду